НІЖИНСЬКИЙ ЛІТОПИС — анонімна пам’ятка укр. історіографії 17—18 ст. У центрі уваги літописця — військово-політ. історія. До 1670-х рр. події висвітлено вкрай фрагментарно, з численними похибками і помилками, очевидно, на підставі істор. переказів. Згодом достовірність повідомлень зростає, але послідовного характеру виклад набуває з 1730-х рр. Літописець згадує укр. гетьманів Б.Хмельницького, І.Брюховецького, І.Самойловича, І.Мазепу, І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовського, але уникає характеристики й оцінок їхньої діяльності. У літопису йдеться також про війни, які Росія вела проти Туреччини протягом 18 ст., та їх згубні наслідки для госп-ва України. Наведено відомості про життя рос. царської родини, перебування її представників в Україні, причому з особливою симпатією згадано імп. Єлизавету Петрівну. Певну увагу приділено рос. можновладцям, діяльність яких була безпосередньо пов’язана з Україною, — П.Румянцеву-Задунайському, князям О.Безбородьку, Г.Потьомкіну. Літопис містить відомості про створення 1-ї та 2-ї Малоросійських колегій, амністію запорожців 1734, вибори депутатів до Комісії Законодавчої 1767—1768, появу самозванців І.Міницького та О.Пугачова. Згадано про зміни в адм.-тер. устрої Лівобережної України — утворення Київського намісництва, Чернігівського намісництва та Новгород-Сіверського намісництва, Малоросійської губернії, а згодом — Чернігівської губернії та Полтавської губернії. Наведено відомості про надзвичайні природні явища, стихійні лиха, епідемії. Значну увагу приділено подіям у Ніжині, де, очевидно, мешкав упорядник літопису. Н.л. належить до т. зв. місц. літописів, хоча значне місце в ньому відведено подіям, які мали загальноукр. значення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НІЖИНСЬКИЙ ЛІТОПИС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
