НІЖИНСЬКИЙ ВЕТХОРІЗДВЯНИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
НІЖИНСЬКИЙ ВЕТХОРІЗДВЯНИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР, Красноострівський Ветхоріздвяний СвятоГеоргіївський монастир — чол. монастир, заснований у 1-й пол. 17 ст. на околиці м. Ніжин в урочищі Ветхе на березі р. Остер. Згадується в гетьманських уні-
398 НІЖИНСЬКИЙ
вищий курс, а за 2 — виключався з ін-ту. З 1911 набиралися студенти, які навчалися на свій кошт. Випускники направлялися вчителями в різні навч. заклади згідно з місцями, визначеними департаментом нар. освіти. За час існування ін-ту багато його випускників стали відомими вченими. Своїми наук. працями відзначилися бл. 70 вихованців ін-ту. Серед них — визначні філологи Є.Карський, М.Державін, В.Данилов, В.Рєзанов, І.Кириченко, історик М.Петровський. Професори ін-ту входили до складу колегіального органу управління вузу — конференції, яка періодично збиралася для вирішення найважливіших питань навч. та наук. роботи. Існували 2 відділення: класичної і рос. словесності, а з 1882 — історії. Академічний рік тривав з 16 серпня до 15 липня. Щороку на 1-й курс приймалося не більше 25 студентів. 1876 започатковане видання «Известий Нежинского историкофилологического института князя Безбородко», які виходили протягом 45 років. У 2-й пол. 1870-х — на поч. 1880-х рр. була сформована відома в наук. світі Ніжинська філол. школа. 1894 з ініціативи професорів М.Бережкова та А.Добіаша було сформоване Історико-філологічне товариство при Історико-філологічному інституті князя Безбородька в Ніжині, яке мало своє наук. періодичне видання «Сборник Историко-филологического общества при Институте князя Безбородко в Нежине». При ньому з 1900 діяла археол. комісія, яку очолив проф. А.Добіаш. Нею була проведена значна робота зі збирання нових матеріалів, а також здійснені розкопки в Глинському, Борзнянському та Остерському повітах Чернігівської губернії. Під час революції 1905—1907 та Першої світової війни вуз продовжував працювати, хоча зазнав значних матеріальних збитків. 1918 урядом П.Скоропадського піднімалося питання про створення в Ніжині ун-ту. Над проектом реорганізації вузу в ун-т працювала спец. комісія з числа викладачів ін-ту, однак він так і не був втілений у життя. Дирек-
торами ін-ту були: М.Лавровський (1875—82), М.Скворцов (1882—93), Ф.Гельбке (1893— 1907), І.Іванов (1907—13), Й.Леціус (1913—14), І.Козловський (1916—19). Протягом червня 1920 — вересня 1921 функціонував Ніжинський науково-пед. ін-т (1919—22) на чолі з директором П.Тихомировим (1921—30). 1921 був перетворений на Ніжинський ін-т нар. освіти. Було відкрито ф-ти соціального виховання, робітничий і професійної освіти. Усіма ділянками діяльності ін-ту керувало бюро, куди входили директор (О.Карпеко, 1922—24; М.Куїс, 1924—30), декани й представники студентів. 1922—23 під кер-вом В.Рєзанова був організований наук. семінар з рос. літератури, метою якого була підготовка наук. кадрів для вузів. На поч. 1924/25 навч. р. семінар було перетворено на Н.-д. кафедру історії к-ри і мови на зразок подібних у 1922— 23 в Україні. Наук. продукція ін-ту надсилалася всім навч. і навчально-пед. закладам України та багатьом вузам РСФРР, ін. рад. республік. Ін-т підтримував стосунки з 14 вузами зарубіжжя. 1923 створено історико-краєзнавчий музей, який розмістився в колиш. приміщенні інститутської церкви. З 1924 відновила свою роботу кімната-музей М.Гоголя, пізніше перетворена на музей. У кінці 1920-х рр. на території вузу був заснований В.Святогором ботанічний сад, один із кращих в Україні. 1930—33 діяв Ніжинський ін-т соціального виховання на чолі з директором С.Порадою (1930—35). 1933—95 — Ніжинський пед. ін-т, який готував учителів-предметників на 4 ф-тах: літературно-мовному, істор., фізико-мат., хіміко-біологічному. Кер-во вузом здійснювали ректори: М.Загрецький (1935—37), І.Гречко (1937—41), Д.Кузнєцов (1943—50), М.Повод (1953—64), В.Горбач (1964—78), Ф.Арват (1978—95), В.Яковець (1995— 2005), О.Бойко (2005 — і понині). У 1930-х рр. у вузі було репресовано 9 з 12 завідувачів кафедр, ректора М.Загрецького та багатьох викладачів. На деякий
Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя. Фасад головного корпусу. Фото 2009.
час через брак кадрів припинилося викладання окремих дисциплін, закрився випуск інститутських видань. 1935 на базі вузу був відкритий учительський ін-т з 2-річним терміном навчання, в якому здобували вищу освіту вчителі шкіл. 1939 з нагоди 130річчя від дня народження М.Гоголя вузу присвоєно його ім’я. З 1941 по 1943 у зв’язку з окупацією Ніжина вермахтом робота вузу припинилася. У навч. корпусі розмістився нім. госпіталь. За роки окупації вуз зазнав збитків на суму понад 5 млн карбованців, у б-ці знищено до 100 тис. томів книг. 1949 утворено ф-т англ. мови, 1964 — музично-педагогічний. 1970 збудовано новий навч. корпус на 122 аудиторії і лабораторії, 2 читальні зали, б-ку навчально-методичної літератури. 2003 сформовано соціально-гуманітарний ф-т. 4 вересня 1998 вуз був реорганізований у Ніжинський держ. пед. ун-т ім. М.Гоголя, 15 вересня 2004 — у Ніжинський держ. ун-т ім. М.Гоголя. Станом на 2010 ун-т діє у складі 7 ф-тів, 30 кафедр, на яких працюють 350 викладачів. Навчається понад 8 тис. студентів на 16 спеціальностях. У структурі ун-ту функціонують: пед. ліцей, підготовче від-ня, школа майбутнього педагога, навчально-наук. комплекс «університет—коледж—гімназія», регіональні навчально-методичні центри в Прилуках і Новгороді-Сіверському. Ун-т розташов. у 5-ти навч. корпусах, має 4 студентські гуртожитки, гуртожиток для малосімейних викладачів і співробітників, спортивно-оздоровчу базу, агробіологічну станцію, що утворюють комплекс-містечко.
Літ.: Самойленко Г.В. Ніжинська вища школа 1820—1995. Ніжин, 1995; Блануца А. Чому я обрав цей вуз. «Рідна школа», 2000, № 8; Самойленко Г.В., Самойленко О.Г. Ніжинська вища школа: сторінки історії. Ніжин, 2005. А.В. Блануца.
ні рукописний збірник, що містить текст Н.л., зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ. Літ.: Описание рукописей библиотеки Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине. М., 1900; Коваленко О.Б. Ніжинський літопис ХVII—ХVIII ст. як пам’ятка історіографії. В кн.: Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий збірник наукових праць, вип. 3. К., 2001. О.Б. Коваленко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НІЖИНСЬКИЙ ВЕТХОРІЗДВЯНИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
