НИКИФОР II Фока (бл. 912 — 11.12.969) — візант. імператор (від 963), видатний полководець. Н. в Каппадокії, походив зі значного малоазійського роду Фоків, його батько — Варда Фока — командував візант. військами в Анатолії. Брати Лев і Константин обіймали важливі військ. посади. Рід Фоків особливо піднісся за панування імп. Романа II, який спирався на них як полководців у боротьбі проти араб. нашестя в 940—50-ті рр. 954 Никифор Фока був призначений верховним головнокоманд. (доместік схол), відвоював у арабів о-в Крит, успішно воював проти них у Кілікії та Сирії. Він близько зійшовся з імп. Феофанією, яка отруїла свого чоловіка і сприяла проголошенню Никифора імператором (16 серпня 963 він був коронований патріархом Поліевктом у Св. Софії, а 20 вересня 963 одружився з Феофанією). При цьому від влади було відсторонено малолітнього сина Романа II — Василія II, а також ін. дітей покійно-
го імператора: Константина та Анну — майбутню дружину вел. кн. київ. Володимира Святославича. Гол. зусилля Н. II зосередив на боротьбі проти арабів і болгар, провівши з цією метою військ. реформу і посиливши податковий тягар на селян, Церкву, купців, частину світських феодалів. У ході боротьби проти арабів відвоював у них Кілікію, пн. Сирію, частину Месопотамії, послабив 1-ше Болг. царство, залучивши до боротьби проти болгар Київську Русь. Однак замість сподіваного союзника Візантія опинилася перед обличчям загрози з боку Русі і її правителя — вел. кн. київ. Святослава Ігоровича, зросло невдоволення внутр. політикою імператора, Феофанія перейшла на бік його суперника — полководця Іоанна Цимісхія. Н. II став спішно готуватися до оборони, стягувати війська до Константинополя, зміцнювати оборонні споруди столиці. У розпал військ. приготувань у Константинополі стався двірцевий переворот (11 грудня 969). Н. II було жорстоко вбито, а новим імператором став Іоанн I Цимісхій (панував 969—76), який істотно обмежив роль династії Фоків у Візантії. У відповідь батько Н. II Варда Фока підняв повстання 987—89, яке було придушене з допомогою військ вел. кн. київ. Володимира Святославича, а Варда Фока потрапив у полон і був закатований 13 квітня 989. Дж.: Лев Диакон. История. М., 1988. Літ.: Іларіон. Українська Церква. Вінніпег, 1982; История Византии, т. 2. М., 1967; Каждан А.П. Византийская культура (Х—ХII вв.). СПб., 1997; Каждан А.П., Литаврин Г.Г. Очерки истории Византии и южных славян. СПб., 1998. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НИКИФОР II» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
