НЕКРАСОВ Іван Степанович (1836—03.12.1895) — професор словесності, дослідник історії давньорус. літератури. Н. в м. Москва. Виходець з духовенства. 1859 закінчив Моск. ун-т зі ступенем кандидата. За випускну роботу удостоївся золотої медалі. Від 1868 — зав. кафедри рос. словесності Новорос. ун-ту в Одесі. 1873 в Моск. ун-ті захистив докторську дис., присвячену «Домострою». Від 1874 — декан історико-філол. ф-ту. Займався філол. дослідженням житій святих. Розглядав проблему достовірності цих творів. На відміну від В.Ключевського доводив, що більш достовірною є та редакція пам’ятки, яка написана «народною», а не церковнослов’ян. мовою. Сучасні текстологічні дослідження підтвердили його правоту. Присвячені агіографії роботи Н. — найкраща частина його спадщини. 1890 обраний ректором Новорос. ун-ту, яким залишався до своєї смерті. П. у Швейцарії. Літ: Маркевич А.И. Двадцатипятилетие Императорского Новороссийского университета: Историческая записка и академические списки. Одесса, 1890; Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник, т. 1: Ректори. Одеса, 2000. Г.Г. Єфіменко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Некрасов Іван Степанович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
