НАДЛЕР Василь Карлович (15.12.1840—31.03.1894) — історик. Н. в м. Харків у сім’ї провізора. Одержав домашню початкову освіту, навч. на історикофілол. ф-ті Харків. ун-ту (1857— 62). Захистив магістерську дис. на тему: «Причини і перші прояви опозиції католицизму в Чехії та Західній Європі в кінці 14 — на початку 15 ст.» (1864) та докторську дис. на тему: «Адальберт Бременський, правитель Германії в молоді роки Генріха IV» (1867). Приват-доцент (1864), екстраординарний (1868), ординарний (1870) професор, декан (1872—91) історико-філол. ф-ту Харків. ун-ту. Заслужений професор (1890). Професор і декан історико-філол. ф-ту Новорос. ун-ту в Одесі (1891—94). Наук. діяльність розпочав ще в студентські роки. Творчу спадщину вченого складають дослідження з історії Візантії, середньовіччя, слов’ян та Росії. П. у м. Одеса. Праці: Причины и первые проявления оппозиции католицизму в Чехии и Западной Европе в конце 14 и начале 15 века. Х., 1864; Адальберт Бременский, правитель Германии в молодые годы Генриха IV. Х., 1867; Император Александр I и идея Священного союза, т. 1—4. К.—Х., 1886— 88; Т. 5. Х., 1892. Літ.: Агеев М. Василий Карлович Надлер. Одесса, 1894; Бузескул В.П. В.К. Надлер. «Журнал Министерства народного просвещения», 1894, № 5; Вязигин А.С. В.К. Надлер. В кн.: Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования. Х., 1908. Н.О. Герасименко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НАДЛЕР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
