МЯСОЄДОВ Григорій Григорович (19(07).04.1834—31(18).12. 1911) — живописець, рисувальник, працював у техніці акварелі та офорту. Дійсний член петерб. Академії мист-в (1893). Жанрист, малював істор. полотна, портрети й пейзажі. Батько І.Мясоєдова. Н. в с. Паньково Тульської губ. Перші уроки малювання отримав в Орловській г-зії в І.Волкова. Вчився в петерб. Академії мист-в (1853—62) в майстерні істор. живопису в Т.Неффа та О.Маркова. Маючи неабиякий муз. талант, зблизився (1856) з композиторами «Могучей кучки» — М.Балакіревим, О.Сєровим, Ц.Кюї. Під час навчання отримав ряд нагород: малу срібну медаль за картину «Урок прядіння» (1856), велику срібну — за картину «Селянський знахар» (1860) —
і малу золоту — за картину «Поздоровлення молодих у домі поміщика» (1861). 1862 за картину «Втеча Григорія Отрепьєва з корчми на литовському кордоні» отримав велику золоту медаль, звання класного художника 1-го ст. та право пенсіонерської поїздки за кордон. 1863—69 як пенсіонер петерб. Академії мист-в перебував у Німеччині, Бельгії, Швейцарії, Італії, Франції, Іспанії. У Парижі (Франція; 1867) познайомився з М.Ге та О.Герценом. 1870 отримав звання академіка за картину «Заклинання». Брав активну участь у роботі Комісії по перегляду уставу академії (1891—93). За її дорученням займався вивченням справ та допомогою в організації худож. освіти в Одесі (1896), Казані (нині столиця Татарстану, РФ; 1898), Ростові-на-Дону (нині місто в РФ; 1899), Харкові та Києві (1900). Член Моск. т-ва любителів мист-в (із 1862). Один із фундаторів та активних діячів Т-ва пересувних худож. виставок (з 1870). Автор проекту першого уставу, член правління (з 1872) та ради (1898—1903) цього товариства. Здійснював подорожі до Австро-Угорщини, Італії (1874). 1887 їздив до Сербії, де відвідав театр воєнних дій сербсько-турецької війни. Не раз подорожував Росією. Жив у Москві, Санкт-Петербурзі, Тульській губ., Криму. Певний час жив у Харкові (1870—80-ті рр.) 1889 придбав садибу на околиці Полтави — у Павленках. З початку 1890-х рр. постійно проживав у Полтаві. В його маєтку бували художники М.Ге, М.Ярошенко, В.Менк, Л.Позен, І.Пархоменко, письменники В.Короленко, І.Бунін. 1894 організував у Полтаві рисувальні класи. 1899 намалював і подарував завісу для місцевого театру (відкритого 1900), де зобразив околиці міста, чумацьку валку, кобзаря, риси обличчя якого нагадували Т.Шевченка, перехожого, що зупинився біля нього, в якому можна було впізнати М.Гоголя. Картини М. яскраво віддзеркалили найхарактерніші ознаки мист-ва передвижників — присутня в них правдива оповідь про життя та істор. долі народу втіле-
143 МЯСОЄДОВ
А.К. М’ялиця.
Г.Г. Мясоєдов. Фрагмент з портрета роботи художника І. Рєпіна, 1904.
144 МЯСОЄДОВ
І.Г. Мясоєдов.
на в реальних, позначених нац. характерністю і соціальною змістовністю, образах — «Земство обідає» (1872), «Косарі» (1887), «Читання маніфесту 19 лютого 1861 року» (1873). Живучи в Україні, художник намалював ряд жанрових, портретних та пейзажних творів — «Портрет селянської дівчини» (1897), «Старий із книгою» (1902), «На шляху до знань» (1904), «Дорога в лісі». 1902 вийшов зі складу петерб. Академії мист-в, висловлюючи свою незгоду з існуючими там формами викладення. 1908 вийшов із членів Т-ва пересувних худож. виставок, не сприймаючи обумовлені часом художні новації, що, на його думку, підривали підвалини передвижництва. Брав участь у виставках: петерб. Академії мист-в, Т-ва пересувних худож. виставок, Всесвітніх виставках у Парижі (1867, 1878, 1900); Всесвітній Колумбовій виставці (Чикаго (США), 1893); 10-й Інтернаціональній виставці (Мюнхен (Німеччина), 1909) та ін. П. у своєму будинку в Павленках, похований на Полтав. кладовищі. Посмертні виставки творів М. були проведені в Полтаві (1912, 1913), Москві (1913). Твори М. знаходяться в музеях Москви, С.-Петербурга, Тули (нині місто в РФ), Харкова, Києва, Полтави. Літ.: Шувалова И.Н. Мясоедов. Л., 1971; Г.Г. Мясоедов: Письма, документы, воспоминания. М., 1972; Оголевец В.С. Воспоминания о Г.Г. Мясоедове. М., 1981; Коваленко А. Иван Мясоедов — художник серебряного века. Севастополь, 1998; Живопись второй половины ХIХ века: Государственная Третьяковская галерея: Каталог собрания, т. 4, кн. 1. М., 2001. О.Б. Жбанкова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Мясоєдов Григорій Григорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
