МУРАВЙОВ-АПОСТОЛ Іполит Іванович (07.08.1806—03.01.1826) — військовик, учасник декабристів руху. Син І.М.МуравйоваАпостола, молодший брат М.Муравйова-Апостола та С.Муравйова-Апостола. 1824—25 навч. в Петерб. уч-щі колоноважатих. Отримав офіцерське звання прапорщика. Був направлений у 2-гу армію в квартирмейстерську частину. Член Пн. т-ва, до якого М.-А. прийняв К.Рилєєв. 13 грудня 1825 виїхав із Санкт-Петербурга до місця служби в Тульчин. Учасник Чернігівського полку повстання. 31 грудня 1825 Іполит з’явився у Василькові на Соборній площі, де стояв вишикуваний полк. Він приєднався до повстанців. Поранений під час повстання, і не бажаючи здаватися в полон, застрелився. Похований у спільній могилі з А.Кузьминим та М.Щепиллом у с. Триліси (нині село Фастівського р-ну Київ. обл.). Літ.: Нечкина М.В. Движение декабристов, т. 1. М., 1955; МуравьевАпостол И.И. В кн.: Декабристы: Биографический справочник. М., 1988; Киянская О.И. Южный бунт: Восстание Черниговского пехотного полка. М., 1997; Готовцева А.Г. К биографии И.И. Муравьева-Апостола. «Соціальна історія», вип. 5. К., 2009. Г.Д. Казьмирчук.
стів руху. Син І.М.МуравйоваАпостола, брат С.Муравйова-Апостола та І.І.Муравйова-Апостола. Н. в м. Санкт-Петербург. Навч. в Парижі (Франція), а потім — у С.-Петербурзі в корпусі інженерів шляхів сполучення (з 1810). Учасник Війни 1812 та закордонного походу рос. армії 1813—14. З 1818 переведений у Полтаву, 1822 вийшов у відставку підполковником. З 1823 проживав у маєтку Хомутець (нині село Миргородського р-ну Полтав. обл.). Масон, член ложі «Об’єднаних друзів», «Трьох доброчинностей» (1816 — 3 травня 1820; див. також Масонство). Один із засновників «Союзу порятунку», учасник Моск. змови 1817, член «Союзу благоденства» та Пд. т-ва, координатор діяльності Пд. т-ва з його Північною управою (П.Свистунов, Ф.Вадковський, Г.Вітгінштейн та ін.), учасник Чернігівського полку повстання. Його заарештовували двічі: перший раз — 29 грудня 1825 в с. Триліси (нині село Фастівського р-ну Київ. обл.), другий — 3 січня 1826. Засуджений до каторжних робіт на 20 років. Пізніше термін було скорочено до 15 років, каторжні роботи було замінено на поселення в Сибіру. Перебував на засланні в Іркутську, Якутську та Омську (усі нині міста в РФ). 1856 відновлений у правах дворянства, поселився в с. Зикова Московського пов. З 1858 йому було дозволено проживання в Москві й С.-Петербурзі. Підтримував зв’язки з ін. звільненими із заслання декабристами. В листах до них схвалював діяльність О.Герцена, відзначав великий вплив його «вільного російського слова» на розвиток сусп. думки, активно працював над питанням звільнення селян з кріпацтва, засуджував ганебну практику поміщиків, які в роки проведення селянської реформи 1861 зганяли селян з родючіших земель. М.-А. — автор спогадів «Воспоминания и письма» (Петроград, 1922).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Муравйов-Апостол Іполит Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
