МУЛИК-ЛУЦИК Юрій (псевдоніми — Скаржевський, Олексіїв, Назар Полин та ін.; 31.12.1913— 12.06.1991) — славіст, філософ, історик. Дійсний член Української вільної академії наук. Н. в с. Татаринці Кременецього пов. Волин. губ. (нині село Лановецького р-ну Терноп. обл.). Початкову школу закінчив у с. Матвіївка, г-зію — у м. Кременець. 1933—36 вивчав право й сусп. науки у Віленському ун-ті (нині Вільнюський університет), 1936— 37 — слов’ян. філологію у Львівському, 1937—39 – Варшавському ун-тах. 1939 в останньому отримав ступінь магістра за працю «Західні впливи в українській церковній драмі». М.-Л. належав до найближчих студентів проф. Р.Смаль-Стоцького. Був одним із 4-х студентів, відзначених найвищими нагородами міністра освіти 2-ї Речіпосполитої. У Варшаві, крім славістики, до початку Другої світової війни встиг закінчити 3 роки слов’ян. етнографії. Належав до укр. студентської корпорації «Запоріжжя» та до членів редакції науково-популярного «Волинського альманаху». Влітку 1939 працював на Поліссі, де збирав матеріали для роману з життя поліщуків. Початок II світ. війни застав його у Варшаві. Як кадет Варшавського полку Академічної легії М.-Л. був мобілізований до оборони міста. Брав участь в організації укр. шкільництва на Холмщині. 1943 виїхав з Волині до Львова, звідти — до Варшави, згодом — до Чехословаччини, під кінець війни — у Мюнхен (Німеччина). 1948 в Українському вільному університеті під кер-вом д-ра Ю.Шевельова захистив докторську дис. на тему:
«Психотранспозиція в синтаксі». Тоді ж був запрошений на посаду лектора до Укр. богословської пед. академії в Мюнхені, де став автором нового предмета «Психологія мови в службі релігійного культу». З грудня 1948 — у Канаді. Спочатку брався за будьяку роботу. 1950 був запрошений викладати в колегії св. Андрея у Вінніпезі (Канада). Брав участь в організації УВАН в Канаді, допомагав Я.Рудницькому в організації відділу славістики у Манітобському ун-ті. Один з організаторів т-ва «Волинь», Ін-ту дослідів Волині, наук. редактор їхніх видань. Редактор часописів «Вісник», «Віра і культура», «Канадійський фармер», «Український голос» та ін. Автор низки праць, у т. ч. «Духовний портрет Ольги Кобилянської», «Старо-церковнослов’янська мова як мова релігійного культу», «До методології назвознавства», «Психологічна й антропологічна характеристика Волинян», «Тернистий шлях українського народу». Гол. праця М.-Л. — «Історія Української греко-православної церкви в Канаді» (т. 1—4, Вінніпег, 1984—89, у співавт. із С.Савчуком). За його редакцією і доповненням був виданий «Етимологічний словник української мови» І.Огієнка (т. 1—3, Вінніпег, 1979, 1982, 1988). П. у м. Вінніпег. Літ.: Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпег, 1986; Рудницький Ярослав. Пам’яті Юрія Мулика-Луцика. «Свобода», 1991, 30 липня; Історія «Українського голосу» в біографіях його основоположників і будівничих. Вінніпег, 1995; Ковальчук О. Мулик-Луцик Юрій. В кн.: Українські історики ХХ
