Створений 1971 на території парку «Шевченківський гай». Музей розташов. у пн.-сх. частині міста, недалеко від Княжої Гори, де в 13 ст. кн. Данило Галицький заклав замок. Експозиція просто неба займає площу 50 га, на якій встановлено 124 пам’ятки нар. арх-ри. Музей включає зони Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Рівнинного Закарпаття, Поділля, Волині, Полісся та Львівщини. Основу експозиції складають оригінальні дерев’яні споруди, що відтворюють умови госп. діяльності, побуту різних верств населення — землеробів, пастухів, духовенства та ін. Різноманітність експозиції досягається варіантністю специфічних типів будівель (культових, житлових, госп., вироб.), їх архітектурно-образним трактуванням. Переважають споруди 19 ст. (при наявності об’єктів 18 і 20 ст.). У пам’ятках арх-ри обладнані відповідні інтер’єри, з показом нар. одягу, речей домашнього вжитку, посуду, тканин (усього предметів побуту і творів нар. мист-ва зібрано 20 тис. одиниць). На території музею діють реставраційна майстерня, виставковий зал. Ведеться наук. робота. З 1998 видаються «Наукові записки», інформаційна література (путівники, буклети). Щорічно музей відвідують 150 тис. львів’ян і гостей міста. Літ.: Гудченко З.С. Музеї народної архітектури України. К., 1981; Данилюк А.Г. Музей в Шевченківському гаю. Львів, 1995; Його ж. Давня архітектура українського села. К., 2008. Л.Г. Мацкевий.
лерею портретів визначних укр. діячів науки і мист-ва та збірку їхніх автографів, подаровану В.Антоновичем, П.Житецьким й ін. Поступово заклад перетворився на своєрідний центр дослідження нац. к-ри, побуту і нар. традицій, значення та обсяги роботи якого вийшли далеко за межі діяльності т-ва. У 1920—30-ті рр. мав назви Укр. нац. музей ім. Шевченка, Культурно-істор. музей. 1940 був реорганізований у Держ. етногр. музей. Від 1951 — Укр. держ. музей етнографії і худож. промислу у віданні АН УРСР (нині Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові). Літ.: Гонтар Т. Етнографічні колекції Музею НТШ. «ЗНТШ» (Львів), 1992, т. 223: Праці секції етнографії та фольклористики; Кучер Р.В. Наукове товариство імені Т.Шевченка. К., 1992; Головацький І. З історії музейництва Наукового товариства ім. Шевченка, зокрема Музею воєнно-історичних пам’яток у Львові та Празі. В кн.: З історії Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1997; Сілецька Л.В. Роль діячів науки і культури в заснуванні й розбудові Музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові. В кн.: Музеї України ХIХ — початку ХХ століть. К., 2005. Е.М. Піскова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ПОБУТУ У ЛЬВОВІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
