МОЙСЕЄНКО Петро Онисимович (1852—30.11.1923) — рос. революціонер, учасник народницького та соціал-демократ. рухів. Н. в с. Обиденне Сичівського пов. Смоленської губ. в родині кріпосних селян. 1865 як учень був відданий на моск. ф-ку. Від 1871 працював ткачем у м. Орєхово-Зуєво (нині місто Моск. обл., РФ). Від 1874 — у СанктПетербурзі на ф-ці Шау. Брав участь у діяльності петерб. народницьких гуртків (див. Народники). Учасник Казанської демонстрації 1876 та член Пн. союзу рос. робітників (1878). 1878— 83 за участь у страйковому русі висланий спершу до Смоленської, а пізніше — до Єнісейської губ. Після заслання працював на Нікольській мануфактурі С.Морозова в м. Орєхово-Зуєво. Один з організаторів знаменитого Морозовського страйку 1885. Висланий в Архангельську губ. (1885— 89). Після повернення із заслання проводив революц. діяльність у м. Ростов-на-Дону (нині місто в РФ; 1893—94). Заарештований і висланий до Вологодської губ. (1894—98). Від 1899 — на Донбасі та в м. Маріуполь. Член Російської соціал-демократичної робітничої партії (1905). Належав до більшовицької течії соціал-демократ. руху (див. Більшовики). 1905 входив до складу страйкового к-ту Щербинівського рудника. 1909—10 — у м. Баку (нині столиця Азербайджану). Від 1912 — у м. Горлівка, де став одним із керівників страйку (1916). 1917—18 — учасник громадян. війни на Пн. Кавказі та в Баку. Інструктор нар. освіти в м. Мінеральні Води (нині місто Ставропольського краю, РФ; 1920—21). Від 1922 працював у Харків. ін-ті історії партії. Автор спогадів з історії революц. руху 70-х рр. 19 — поч. 20 ст. П. у м. Харків, похований у м. Орєхово-Зуєво. Тв.: Воспоминания старого революционера. М., 1966. Літ.: Кавалеров И.Н. Памяти П.А. Моисеенко. «Летопись революции», 1924, № 1; Чечановский М. Ткач П.А. Моисеенко. М., 1924; Панов А. Сеятель гнева народного. Сталино, 1961; Подлящук П. Основа (рассказ о Петре Мойсеенко, рабочем вожаке). М., 1970; Кирьянов Ю.И. Неизвестные корреспонденции П.А. Моисеенко в «Правде» в 1913—1914 гг.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МОЙСЕЄНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
