КОЛУБОВСЬКИЙ Яків Миколайович (19(07).10.1863 — імовірно, 1929) — історик укр. та рос. філос. думки, бібліограф, педагог. Н. в м. Глухів. Закінчив Глухівську прогімназію, 1882 — колегію Павла Ґалаґана (8-й вип.), 1887 — історико-філол. ф-т Петерб. унту (зі ступенем кандидата). Цього ж року на власні кошти виїхав до Німеччини, записався у студенти Лейпцизького ун-ту, два семестри слухав філософські курси
В.Вундта, Р.Зейделя, Р.ШубертаЗольдерна і Е.Віндіша, а також курси із заг. дидактики П.Мебіуса, працював у психологічній лабораторії В.Вундта. У цей час був головою місц. слов’ян. академічного т-ва (завдяки його зусиллям кількість членів т-ва зросла вдвічі, було створено рос., болг. та сербський відділи; по від’їзді з Лейпцига його обрали почесним членом т-ва). З поч. 1891 — штатний пом. ред. ж. «Вопросы философии и психологии». Товариш (заст.) секретаря Моск. психологічного т-ва, а з 1893 — чл. правління каси взаємодопомоги при Т-ві для допомоги нужденним літераторам і вченим. Від 1892 зарахований до Мін-ва нар. освіти й відряджений «для занять» до Імператорської публічної бібліотеки в Санкт-Петербурзі, де працював 1892—1904. Від 1904 — секретар редакції «Журнала Министерства народного просвещения». Від 1893 діловод Ради попечительства імп. Марії Олександрівни щодо сліпих. Не раз бував на міжнар. конференціях і з’їздах у справах сліпих, зокрема як офіц. представник царського уряду. Опублікував низку статей про ці з’їзди. Від 1892 викладав на Пед. курсах Петерб. жін. г-зії. 1895—1901 викладав педагогіку та психологію в жін. г-зії Е.Шаффе. 19 берез. 1917 був присутній на установчих зборах Спілки рос. письменників. Різко критикував культ. політику більшовиків. Повернувся до Києва. Від 6 черв. 1918 і до закриття колегії Павла Ґалаґана 1920 був її дир., одночасно, з 1919, — чл. Постійної комісії зі складання біографічного словника діячів укр. землі при УАН. Після 1920 переїхав до Глухова, де займав посаду ректора місцевого учительського ін-ту. Через деякий час переїхав до Ніжина, де став працювати у Ніжинському ін-ті нар. освіти (із серп. 1924 — в. о. ректора, декан, проф.). Написав низку праць, зокрема, «Лекции по логике» (2-й курс. СПб., 1903), «Лекции по истории педагогики» (3-й курс. СПб., 1903), перший повний і закінчений нарис історії рос. філософії (з укр. матеріалами; опублікований як додаток до рос. перекладу книги Ф.Ібервега та М.Гейнце «История новой фило-
софии»), докладний бібліографічний покажчик «Материалы для истории философии и психологии» (опубл. у ж. «Вопросы философии и психологии», 1890, 1891, 1898, кн. 4—8, 44), бібліографічні огляди праць С.Гогоцького та П.Юркевича («Вопросы философии и психологии», 1894—98), статті з історії рос. філософії та педагогіки в «Брокгауза и Ефрона энциклопедическом словаре» (починаючи з 14-го півтому: «Гиляров А.Н.», «Гогоцкий С.С.», «Голубинский Ф.А.», «Голуховский И.», «Грот Н.Я.», «Дебольский Н.Г.» та ін.). Редагував ж. «Вестник второго Всероссийского съезда писателей» (1910, № 1—10). Був редактором вид. «Константин Карлович Грот как государственный и общественный деятель: Материалы для его биографии и характеристики» (т. 1—3. Пг., 1915). Частина його неопублікованих рукописів зберігається в Архіві РАН (ф. 868, 1884—1918. 50 одиниць зберігання). П. у м. Ніжин. Переклади і тв.: Ибервег Ф., Гейнце М. История новой философии в сжатом очерке: Перевод с 7-го немецкого издания (СПб., 1890); Те саме. 2-е издание: Перевод с 8-го немецкого издания (1898—99); Психологическая лаборатория В.Вундта. «Русское богатство», 1890, № 2—3; Философский ежегодник: Обзор книг, статей и заметок, преимущественно на русском языке, имеющих отношение к философским знаниям. Год первый. 1893. М., 1894; Год второй. 1894. М., 1896; Кюльпе Ос. Введение в философию: Перевод с 3-го немецкого издания. СПб., 1908; Английские съезды по делам слепых. СПб., 1909; Международный съезд по делам слепых в Англии. СПб., 1911; Международный съезд по делам слепых в Лондоне. Пг., 1915; Слепые и война. Пг., 1916 (на обкладинці: 1917); Die Philosophie in Russland. «Zeitschrift fhr Philosophie und philosophische Kritik», bd 104. Літ.: Наука и научные работники СССР, ч. 6: Без Москвы и Ленинграда. Л., 1928; Історія Академії наук України, 1918—1923: Документи і матеріали. К., 1993; Философы России ХIХ—ХХ столетий: Биографии, идеи, труды. М., 1993; Сотрудники Российской национальной библиотеки — деятели науки и культуры: Биографический словарь, т. 1. СПб., 1995; Заремська Н.І. Сторінки педагогічної біографії Я.М. Колубовського. В кн.: Матеріали IV Сумської обласної наукової історично-краєзнавчої конференції, ч. 1. Суми, 2001; Заремський М.Й. Історіософія Я.М. Колубовського та її вплив на дослідження фі-
лософського процесу в Росії. Там само; Чирва В.Ф. Співробітництво Льва Толстого і Якова Колубовського в журналі «Вопросы философии и психологии». Там само; Русская интеллигенция: Автобиографии и биобиблиографические документы в собрании С.А. Венгерова, т. 1. СПб., 2001; Смольніцька М. Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті України (1871—1920 рр.). К., 2007. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЛУБОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
