КОЛОМАК — с-ще міськ. типу Харківcької області, райцентр. Розташов. на р. Коломак, за 7 км
від залізничної ст. Коломак, за 85 км (залізницею) і 90 км (шосейними шляхами) від м. Харків. Нас. 3,7 тис. осіб (2004). Перша згадка в писемних джерелах про тутешнє поселення датується 1571. 1680 воно було зруйноване татарами. Відбудоване втікачами з Правобережної України. Стало сотенним містечком Охтирського полку. 25 лип. 1687 тут відбулася рада козацька, на ній І.Мазепа отримав гетьман. булаву та було ухвалено Коломацькі статті. Під час Північної війни 1700— 1721 в лют. 1709 зруйноване швед. військами. 1723 на черговій козац. раді тут з ініціативи наказного гетьмана П.Полуботка та миргород. полк. Д.Апостола розглядалися т. зв. Гадяцькі пакти та були ухвалені петиції до імп. Петра І на захист козац. прав і вольностей. Згідно з фортифікаційним планом К. 1729, топографія і планування міста нагадували традиційну Запорозьку Січ. Укріплена частина міста — фортеця — займала просторий колоподібний річковий п-ів, оточений по периметру ставами на р. Коломак, земляними валами, ровами і палісадовими огорожами бастіонних обрисів. Всередині фортеці розташовувалися: невеликий замок з церквою, будинки адм. установ, міська церква, ринок з торг. рядами, квартали козац. і міщанських дворів і садиб. З боку суходолу до фортеці прилягало неукріплене передмістя та приміські слободи. Дороги до фортеці проходили через троє воріт у дерев’яних вежах та кілька хвірток. Під час гайдамацького руху місц. селяни підтримували козац.-сел. загони, що діяли неподалік. Від 1765 місто входило до Слобідсько-Української губернії (з 1835 — Харківська губернія). У 2-й пол. 19 ст. було волосним центром. Нас. міста брало участь у революції 1905—1907, українській революції 1917—1921. Від 1932 К. — у складі Харків. обл. Райцентр у 1923—31, 1935— 59 та з 1993. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 від 17 жовт. 1941 до 16 ве-
рес. 1943 було окуповане гітлерівцями. Звільнене військами П’ятдесят третьої армії. Від 1959 с-ще міськ. типу. Археол. пам’ятка: городище 5—3 ст. до н. е. Літ.: Багалій Д.І. Історія Слобідської України. X., 1918; Х., 1990; Х., 1993; ІМіС УРСР. Харківська область. К., 1967; Памятники истории и культуры Украинской ССР. К., 1987; Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII—XVIII віках. «УІЖ», 1994, № 6. Р.Ю. Подкур, В.О. Ленченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЛОМАК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
