КОЛОГРИВИЙ Григорій Іванович (1-ша чв. 18 ст. — п. після 1781) — військ. та політ. діяч, прихильник автономії Гетьманщини. Походив із старшини Глухівської сотні. Навч. в Києві (за ін. даними — у Чернігові). Службу розпочав хорунжим Ген. артилерії. 1750 потрапив під слідство за висловлювання проти перебування рос. військ в Україні. Кар’єру здобув за часів гетьмана К.Розумовського (з 1759 — осавул Ген. артилерії). Відряджений 1768 втихомирити бунт сіроми на Запорожжі (див. Сіроми повстання 1768), для чого використав як гамівний захід промову істор.-
456 КОЛОДА
політ. змісту на теми українського минулого, яка стала цікавою пам’яткою тогочасного істор. мислення. Літ.: Мезько-Оглоблин О. Григорій Кологривий. В кн.: Мезько-Оглоблин О. Люди Старої України та інші праці. Острог—Нью-Йорк, 2000. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЛОГРИВИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
