КОЛЕССА Микола Філаретович (06.12.1903—08.06.2006) — композитор, диригент, педагог. Нар. арт. УРСР (1972), нар. арт. СРСР (1991), Герой України (з врученням ордена Держави, 2002). Син Ф.Колесси, двоюрідний брат Л.Колесси. Н. в м. Самбір. Закінчив ун-т і консерваторію у Празі (1928, нині столиця Чехії), 1931 — Празьку шк. вищої майстерності (у В.Новака). 1931— 39 — викл. Вищого муз. ін-ту ім. М.Лисенка у Львові, кер. самодіяльних хорів «Львівський Боян», «Стрийський Боян» (див. «Боян»), «Український студіохор», студентського хору «Бандурист» та ін. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 за гітлерівської окупації керував аматорським чол. хором «Думка» у м. Станіславів (нині м. Івано-Франківськ), входив до складу «Комісарського управління», яке виконувало адм. функції з опису та охорони від розкрадання майна муз. закладів Львова, викладав у муз. шк. (1942—44). Від 1940 — викл., 1953—65 — ректор (з 1957 — проф.) Львів. консерваторії. Учні — С.Турчак, І.Гамкало, Є.Вахняк, М.Сильвестров, Ю.Луців, Т.Микитка, Б.Антків та ін. Диригент симфонічного оркестру Львів. філармонії (1940—41, 1944—53) і Львів. театру опери та
балету (1944—47), худож. кер. і гол. диригент хорової капели «Трембіта» (1946—48). Як композитор використовував переважно гуцульський і лемківський фольклор (див. Гуцули, Лемки). 1948 звинувачений у формалізмі і бурж. націоналістичній обмеженості творчості. З 1940 — депутат Львів. міськ. ради, 1947—66 — Львів. обласної ради 6-ти скликань підряд, чл. правління Львів. від-ня Спілки радянських композиторів України. Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1983). Нагороджений орденом «Знак пошани» (1948), орденом Леніна (1961), золотою медаллю Акад. мист-в України (2000). Повний кавалер орденів «За заслуги». У груд. 2003 відзначався 100літній ювілей композитора. Твори: дві симфонії (1950, 1965), «Українська сюїта» (1928), «Симфонічні варіації» (1931), сюїта для струнного оркестру «В горах» (1972), три коломийки для фортепіано (1958), фортепіанний квартет, сонатіна для фортепіано, хори, дуети, романси («Я марила всю ніченьку», 1937; «На високій полонині», 1971; «Тебе я вимріяв», 1978), обробка гуцульських, волин., поліських та ін. укр. нар. пісень, музика для драм. театру й кіно. П. у м. Львів. Тв.: Основи техніки диригування. К., 1973. Літ.: Музыкальная энциклопедия, т. 2. М., 1974; Паламарчук О. Микола Колесса. К., 1989; Митці України: Енциклопедичний довідник. К., 1992; Культурне життя в Україні. Західні землі: Документи і матеріали, т. 1—2. К. — Львів, 1995—96; Микола Колесса — композитор, диригент, педагог: Збірка статей. Львів, 1997; Кийновська Л. Син століття Микола Колесса в українській культурі XX віку.: Сім новел з життя артиста. Львів, 2003; Гоян Я.П. Маестро. К., 2005. Т.Ю. Галайчак.
1918), Віденського (1920—21) та Карлового в Празі (1923—39) унтів. Один із засн. Українського вільного університету, його проф., перший і кількаразовий ректор. 1907—18 — посол (депутат) австрійс. парламенту, де захищав права українців Галичини в галузі освіти; один із засн. та заст. голови Заг. укр. культ. ради у Відні; 1921 — голова дипломатичної місії Західноукраїнської Народної Республіки в Римі (Італія). Досліджував пам’ятки давньої укр. писемності («Південноволинське Городище і городиські рукописні пам’ятники ХII—ХVШ ст.», 1923—25); укр. фольклорно-літ. зв’язки («Українські народні пісні в позиціях Богдана Залеського», 1892; «Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору», 1926); апокрифічну літ., нову укр. літ. («Століття українсько-руської літератури», 1898; «Шевченко і Міцкевич», 1894; «Погляд на сучасний стан розслідів української літератури», 1901). Йому належать статті про творчість І.Франка, Ю.Федьковича, М.Шашкевича, Уляни Кравченко та ін. К. вважають автором відомої пісні «Шалійте, шалійте, скажені кати» (уперше надрукована за підписом О.К. у зб. «Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика (1874—1904)», 1905). Автор поетичних зб., присвячених еміграції галичан у Канаду («В світ за очі», 1903), поеми «При Кам’яному затоні» (1907). Зробив спробу створення концепції історії укр. мови («Погляд на історію української мови», 1924). П. у м. Прага (Чехословаччина). Літ.: Нудьга Г. Улюблена пісня В.І. Леніна. В кн.: Нудьга Г. Слово і пісня. К., 1985; Стрельський Г.В. Українська дипломатія національно-державного відродження 1917—1920 рр. в особах: Навчально-довідковий посібник. К., 2000. П.М. Бондарчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Колесса Микола Філаретович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
