КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО (КСП) — орг. форма колективного с.-г. вир-ва, що була створена в ході реорганізації колгоспів на підставі Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 листоп. 1992, а також Закону України «Про форму власності на землю» від 30 січ. 1992. Згідно з цими законами відбувалося розпаювання поміж селянами майна існуючих колективних госп-в і належної їм землі та наступне створення селянами-пайщиками або нових колективних т-в — КСП або — після фактичного виділення їм землі за їхніми паями — приватних г-в (орендних, фермерських,
сімейних). Можливість формальної реорганізації колгоспів на КСП зумовила фіктивний характер здійснюваної перебудови с.-г. вир-ва. Так, якщо наприкінці 1980-х рр. колгоспи мали 32 млн га (всього в УРСР на той час с.г. угідь було 41 млн га), то на поч. 1997 держ. акти на право землекористування одержали 9 тис. КСП і 37 тис. фермерських г-в, однак у руках останніх зосередилося лише 2 % с.-г. угідь, решта залишилася в КСП. На січ. 1997 фактичне розпаювання землі завершила лише третина КСП. Селяни не стали власниками земельних ділянок і, отже, не мали можливості скористатися правом приватної власності на неї. Реорганізацію КСП на засадах приватної власності на землю започаткував Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» від 3 груд. 1999. Реорганізація тривала впродовж груд. 1999 — квіт. 2000. Членам КСП надавалося право вільного виходу зі складу КСП із земельними ділянками (частками, паями) для створення фермерських, сімейних, орендних, акціонерних г-в та с.-г. кооперативів. Право на їх заснування забезпечувалося 2-ю ч. 14 ст. Конституції України 1996. Указом передбачалося виділення кожному окремому пайщику земельних ділянок єдиним масивом, надання окремих будівель, споруд, техніки, робочої й продуктивної худоби, знарядь праці тощо. Протягом 2000—02 усі власники сертифікатів за бажанням в установленому порядку мали отримати держ. акти на право приватної власності на землю. Передбачалося створення товарних бірж, оптових ринків, агроторгових домів, аукціонів, ярмарків, заготівельних кооперативів для реалізації продукції всіх секторів агропром. вир-ва. Весною 2000 на базі реорганізованих КСП почалося створення різних приватних — індивідуальних і колективних — форм господарювання. На той час власниками земельних сертифікатів стали 6,4 млн осіб, їм належало 26 млн га землі з 33 млн га наявних в Україні угідь, придатних для с.-г. вир-ва. Літ.: «Відомості Верховної Ради України», 1992, № 20, ст. 272; «День»,
лася життєздатною, після монголо-татарської навали вона відновилася в Пн.-Сх. Русі. Літ.: Пашуто В.Т. Черты политического строя Древней Руси. В кн.: Древнерусское государство и его международное значение. М., 1965; Черепнин Л.В. К вопросу о характере и форме Древнерусского государства Х — начала ХIII вв. «Исторические записки» (М.), 1972, № 89; Котляр М.Ф. Державний устрій давньоруського суспільства і його відображення у «Слові о полку Ігоревім». «Філософська думка», 1986, № 1. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
