КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР
Термін «колективізація сільського господарства» набув офіц. вжитку після його оприлюднення влітку 1919 в листі наркома земельних справ УСРР В.Мещерякова до губернських земельних відділів, а от сама ідея масового створення колгоспів вперше була зафіксована в Декреті про землю 1917, ухваленому Другим Всеросійським з’їздом рад 1917. Планове здійснення колективізації окремих галузей с. госпва та вироб. процесів у межах с-ща, волості та р-ну накреслив 5-й Всеукр. з’їзд рад (25 лют.— 4 берез. 1921). До осені 1926 осн. формами колективізації були артілі сільськогосподарські та комуни сільськогосподарські, а в наступні роки — товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи). Суть колективізації полягала в масовому створенні колективних госп-в шляхом примусового усуспільнення земельних ділянок, реманенту, робочої та продуктивної худоби; адм. усунення приватно-кооперативного сектору силовими методами; запровадження соціаліст. форм господарювання та утвердження держ.
комуни, 2 тис. 180 с.-г. артілей та 3 тис. 894 ТСОЗи. Вони входили переважно до системи с.-г. кооперації на правах первинних кооп. т-в. Масова колективізація розпочалася восени 1929 в усіх галузях с.-г. вир-ва, охопивши села та р-ни. Її проведення ініціювали резолюції листопадового пленуму ЦК ВКП(б) (1929) на доповідь ген. секретаря ЦК КП(б)У С.Косіора «Про сільське
Зал колегії Павла Ґалаґана. 1902. Зліва на стіні портрети Павла Ґалаґана, імператорів Миколи II та Олександра III.
Церква святих первоверховних апостолів Петра і Павла при колегії Павла Ґалаґана. 1902.
448 КОЛЕКТИВНЕ
«Наполегливою працею множимо багатство колгоспу!» Плакат. Художник В.Ламах. 1954.
Перший трактор на колгоспних ланах. Художник Л.Левицький. З серії «Шляхами великого перелому». Ліногравюра, 1949.
господарство України і про роботу на селі». Колективізація мала подолати зернову проблему та кризу хлібозаготівель, які виникли внаслідок втілення у життя аграрної політики більшовицької партії впродовж 1917—27. Вона відбувалася за принципом розкладки, тобто планових завдань з усуспільнення засобів вир-ва в кожному селі та р-ні, а також загалом за галузями с. госп-ва. Її форсування спричинили постанови ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву» від 5 січ. 1930 та «Про темпи дальшої колективізації і завдання щодо зміцнення колгоспів» від 2 серп. 1931. Були офіційно встановлені критерії завершення «колективізації в основному»: залучення до колгоспів не менше 68—70 % сел. г-в із охопленням 75—80 % їх посівних угідь. У берез. 1930 в УСРР було 23 тис. 594 колгоспи, вони об’єднували 3 млн 248,9 тис. сел. г-в (64,4 % їх заг. чисельності в республіці), їм належало 19 млн 682,3 тис. га орної землі (70,9 % усіх орних площ респ.). На поч. січня 1932 відповідні показники досягли значень 80 % (по сел. г-вах) і 86,6 % (по орних землях). У роки голодомору 1932—1933 років в УСРР колективізацію фактично було призупинено. Її продовжили в 2-й пол. 1930-х рр.
Станом на 1 січ. 1938 в УРСР налічувалося 27 тис. 343 колгоспи та 7 млн 180 тис. колгоспників, приписаних до с.-г. артілей. Усуспільнення засобів вир-ва та створення самих колгоспів проводилося насильно з використанням карально-репресивних заходів (політика розкуркулення, депортації, висилки, ув’язнення, конфіскації майна). Здійснення колективізації призвело до скорочення поголів’я худоби в 7—8 разів та до недосіву 2,5 млн га, спричинило голодомор 1932—33. Після приєднання до УРСР 1939 західноукр. земель тут також почали здійснювати К.с.г., однак невдовзі цьому завадила Велика вітчизняна війна Радянського Союзу 1941—1945, тому її завершили вже по закінченні повоєнної відбудови нар. госп-ва республіки. Літ.: Бондаренко В.В. Развитие общественного хозяйства колхозов в годы довоенных пятилеток. К., 1957; Історія колективізації сільського господарства Української РСР 1917—1937 рр.: Збірник документів і матеріалів, т. 1—3. К., 1962—71; Чмыга А.Ф. Колхозное движение на Украине (1917— 1929 гг.): Очерки истории. М., 1974; Кульчицький С.В. До оцінки становища в сільському господарстві УСРР у 1931—1933 рр. «УIЖ», 1988, № 3; Колективізація і голод на Україні 1923— 1933: Збірник документів і матеріалів. К., 1993; Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921—1939 рр.), т. 11. К., 1999; Веселова О.М., Марочко В.І., Мовчан О.М. Голодомори в Україні: 1921—1923, 1932—1933, 1946— 1947: Злочини проти народу. К — Нью-Йорк, 2000. В.І. Марочко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
