КОЗУБОВСЬКИЙ Федір Андрійович (05.08(24.07).1895—02.09. 1938) — археолог. Н. в с. Богушево (нині село Брестської обл., Білорусь) в сім’ї селянина. Закінчив Смоленський учительський ін-т (1916). Перебуваючи на військ. службі, з 1917 брав участь у політ. боротьбі на боці більшовиків. Один з організаторів Поліського збройного повстання 1918—1919. Командував 2-м Поліським комуніст. повстанським полком, який вів бої проти нім. військ, військ гетьмана П.Скоропадського, Директорії УНР, польс. армії в р-ні міст Сарни (нині місто Рівнен. обл.), Пінськ, Кобрин (нині обидва Брестської обл., Білорусь). З 1921 працював учителем, інспектором нар. освіти, дир. краєзнавчого музею в м. Коростень. 1929—32 — дир. Одес. обласної б-ки, кер. обласного архів. управління і водночас аспірант Одеського крайового історико-археол. музею (нині Одеський археологічний музей НАН України). Після аспірантури — на наук. роботі у Всеукраїнському археологічному комітеті. Обіймав посаду вченого секретаря від. ВУАН (1933—34; нині Національна академія наук України), дир. Інституту історії матеріальної культури АН УСРР (1934—36). Коло наук. інтересів К. — первісна археологія. 1925 провів обстеження поселень мідного віку й бронзового віку та городищ і курганів періоду Київської Русі на Житомирщині.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЗУБОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
