КОЗЛОВСЬКА Валерія Євгенівна (20.06.1889—06.05.1956) — археолог і музеєзнавець. Дійсний чл. археол. групи Української вільної академії наук та Наукового товариства імені Шевченка. Н. в с. Бурімка (нині село Ічнянського р-ну Черніг. обл.). Вищу освіту здобула на київ. Вищих жін. курсах (диплом Київ. ун-ту, 1915). Працювала під кер-вом В.Хвойки. Після смерті останнього (1914) зайняла його посаду зав. археол. від. міськ. музею, що був згодом перетворений в Археол. музей ВУАН (у ньому зберігалося бл. 100 тис. експонатів, майже половину з них вона упорядкувала і заінвентаризувала самостійно). Була співробітницею (певний час — ученим секретарем) Всеукр. археол. комісії при ВУАН, а також ученим секретарем мистецької секції ВУАН. Провела 44 розвідки та розкопи. 1933 звільнена з усіх займаних посад «як ідеологічно ворожий елемент». Залишила бл. 40 наук. праць, присвячених дослідженням трипільської культури, ранніх слов’ян та князівської доби, а також статті про Е.Штерна та Д.Щербаківського. Друкувалася у збірках «Коротке звідомлення ВУАК за 1925—26 роки» (1926— 27) і «Чернігів і північне Лівобережжя» (1928). Редагувала зб. «Трипільська культура на Україні» (1926) та «Хроніка археології та мистецтва» (ч. 1—3. 1930—31). Проілюструвала низку дитячих казок та ін. книжок. Під час окупації УРСР у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 працювала у Львів. археол. музеї (1943) та Інституті археології у Гохштедті (нині м. Гюхштедт-ан-дер-Донау, Німеччина; 1944—45). Від 1945 мешкала в таборах Адміністрації допомоги і відбудови Об’єднаних Націй в Ашаффенбурзі, Мюнхені (Варнер-Казерне) та старечому будинку Піонір-Казерне Міжнародної організації у справах біженців в Розенхаймі. 1950 виїхала до США. П. у м. Ютіка (шт. НьюЙорк, США). Літ.: Пастернак Я. Археологія України. Торонто, 1961; Павлова В. В.Є. Козловська — археолог і музейний діяч Києва. В кн.: Київ і кияни, вип. 5. К., 2005. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЗЛОВСЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
