КОЗАЧИНСЬКИЙ Мануїл (чернече ім’я — Михаїл) Олександрович (1699—15(04).08.1755) — письменник, педагог і філософ, представник раннього Просвітництва (див. Просвітництва доба) в Україні. Н. в м. Ямпіль у сім’ї шляхтича. По закінченні Київ. акад. (1733; див. Києво-Могилянська академія) разом з 6 випускниками акад. виїхав учителювати в Сербію. 1733—38 — префект, викл. поетики і риторики славено-лат. шк. в м. Карловці (нім. Карловіц; нині м. Сремські-Карловиці, Сербія). 1738 повернувся до м. Київ. Послушник Видубицького Свято-Михайлівського монастиря. 1740 прийняв чернецтво. 1739—46 — викл. філософії та префект Київ. акад., від 1746 — ігумен Красногородського Свято-Миколаївського монастиря у м. Гадяч, від 1748 — архімандрит Свято-Троїцького монастиря в м. Слуцьк (нині місто Мінської обл., Білорусь) і водночас намісник митрополита Київ., Галицького і всієї Малої Росії в тій частині України, що була під владою Речі Посполитої.
К. — автор низки філос. робіт, панегіриків на честь укр. та рос. знаті, драм. творів. Вважається, що істор. драма «Трагедіа, сиречь печальная повесть о смерти последняго царя сербскаго Уроша пятого и о падении Сербского царства», яку К. написав для шкільного театру, започаткувала становлення сербської драматургії. 1798 цей твір у переробці учня К. Йована Раїча було надруковано в м. Буда (нині частина м. Будапешт, Угорщина). П. у м. Слуцьк. Літ.: Соболевский А.И. Неизвестная драма М.Козачинского. К., 1901; Рогович М.Д., Нічик В.М. Філософська думка в Києво-Могилянській академії: Мануйло Козачинський. «Філософська думка», 1969, № 1; ЕрчиЈ Вл. Манул (Михаил) Козачинскиj и иъегова «Трагедокомедиjа». Нови Сад — Београд, 1980. К.В. Колибанова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЗАЧИНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»