КОВАЛЕНКО Федір Якимович (28(16).05.1866—09.02.1919) — громад. діяч, засн. першої картинної галереї на Пн. Кавказі. Н. в с. Опішня в багатодітній сел. сім’ї. Закінчив двокласне уч-ще. Від 1881, мешкаючи в Єкатеринодарі (нині м. Краснодар), спочатку був розсильним у крамниці, а згодом став відомим у Росії колекціонером. 1903 К. подарував свою колекцію (118 творів мист-ва) Єкатеринодару. 1911 при допомозі І.Рєпіна відкрив шк. живопису та малювання, перетворену згодом на худож. уч-ще. 1905—18 організував 16 періодичних виставок у Єкатеринодарській галереї. Брав участь у розвиткові діяльності худож. музею Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ), виставок у Києві, Ростові-на-Дону (нині місто в РФ). К. був почесним чл. т-ва «В мире искусств» Києва. П. у м. Єкатеринодар. Літ.: Екатеринодар—Краснодар. Два века города в датах, событиях, воспоминаниях: Материалы к Летописи. Краснодар, 1993; Памяти Федора Акимовича Коваленко. В кн.: Сборник сообщений Краснодарского краевого художественного музея им. Ф.А. Коваленко. Краснодар, 1994; Энциклопедический словарь по истории Кубани с древнейших времен до октября 1917 года. Краснодар, 1997. Є.Д. Петренко.
ж. «Ранок», тижневику «Україна», заст. ред. ж. «Людина і світ». К.-М. разом з чоловіком — письменником В.Маняком — створювала «Асоціацію дослідників голоду-геноциду 1932—1933 років в Україні»; 1992, після трагічної загибелі чоловіка, на установчому з’їзді була обрана головою асоц. Автор-упорядник вид. «33-й: ГОЛОД: Народна КнигаМеморіал» (К., 1991) — першого унікального пам’ятника мільйонам укр. людей, замучених голодомором 1932—1933 років в УСРР, комплексного узагальнюючого документального джерела з проблеми голоду-геноциду (див. Геноцид), яке об’єднало свідчення очевидців, істор. документи, наук. коментарі, публіцистику, документальне фото, живопис. П. у м. Київ. Лауреат Держ. премії України ім. Т.Шевченка (1993, посмертно; за подвижницьку працю з підготовки Книги пам’яті). Нагороджена орденом кн. Ольги 3-го ступеня (2005, посмертно; за вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні, привернення уваги міжнар. спільноти до визнання голодомору 1932—33 актом геноциду укр. народу). Літ.: Лідія Коваленко-Маняк. Некролог. «ЛУ». 1993, 4 лютого; Шаталіна Є. Вклад Володимира Маняка і Лідії Коваленко у створення джерельної бази з історії голодомору. В кн.: Голодомор 1932—1933 рр. в Україні: причини і наслідки. Міжнародна наукова конференція. Київ, 9—10 вересня 1993. Матеріали. К., 1995; Веселова О. До питання створення Асоціації дослідників голодоморів в Україні: передісторія і установчий з’їзд (1983— 1992 рр.). «Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: міжвідомчий збірник наукових праць», 2002, вип. 6. О.М. Веселова.
суду за «процесом 193-х» (див. Процеси над народниками) засуджений до 10 років каторги, яку відбував у Петропавловській фортеці, на р. Кара (притока р. Шилка, бас. Амуру; Забайкалля, Росія) та в м. Якутськ (нині столиця Республіки Саха (Якутія), РФ). Після повернення із заслання (1898) відійшов від політ. діяльності. К. — автор спогадів «Революційний рух семидесятих років і процес 193-х». П. у м. Мінськ (нині столиця Білорусі). Літ.: Итенберг Б.С. Движение революционного народничества. Народнические кружки и «хождение в народ» в 70-х гг. ХIХ в. М., 1965. О.В. Лисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Коваленко Федір Якимович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
