КОБРИНСЬКИЙ Володимир Васильович (16.10.1873—07.10.1958) — мистецтвознавець і етнограф. Н. в с. Білозірка (нині село Лановецького р-ну Терноп. обл.) в родині вчителя. Після закінчення Коломийської г-зії та Львів. вчительської семінарії працював учителем (1896—98), згодом — контролером на залізничних станціях. Зі студентських років захоплювався нар. мист-вом Гуцульщини, збирав вироби нар. майстрів краю, старовинні знаряддя праці, документи, заохочував до цього громадськість. 1926 зібрані ним експонати були розміщені в Нар. домі просвіти в Коломиї, збудованому на кошти громадськості 1896—1902. (Завдяки зусиллям К. на 1928 уже було 300 предметів.) У груд. 1934 відбулося офіц. відкриття Музею нар. мист-ва Гуцульщини (нині Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття), першим дир. якого був К. За його безпосередньою участю створено музеї в містах Рогатин, Бережани, Теребовля. К. був учасником щорічних з’їздів польс. і укр. музеєзнавців. Автор статей з історії та етнографії. Виступав за об’єднання західноукр. земель з ін. укр. землями у складі УСРР/УРСР, за що зазнавав утисків від польс. властей. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 переховував цінні музейні експонати. П. у м. Коломия. Літ.: ІміС УРСР. Івано-Франківська область. К., 1971; Скрипник Г.А. Етнографічні музеї України: Станов-
Ілюстрація до «Букваря» Й. Кобринського. Львів. Літографія. 1842.
Автор «Букваря» (1842), в якому вперше в Галичині застосував «цивільний» шрифт, та першого в Галичині агрономічного посібника для селян укр. мовою «Гній — душа в господарстві» (1848). 1848—49 — активний чл. Коломийської рус. ради, один з організаторів аматорського театру та читальні в Коломиї, учасник Собору руських учених 1848 у Львові. В 1890-х рр. — ініціатор заснування і фундатор Нар. дому в Коломиї. П. у с. Мишин. Літ.: Арсенич П. Однодумець «Руської трійці»: В кн.: Шашкевичіана, ч. 15—16. Вінніпег, 1971. Ф.І. Стеблій.
конкому, бухгалтер-інструктор робкоопу в м. Боржомі (Грузія). 1925—26 закінчив кооп. курси. 1926—27 — рахівник-статистик скляного з-ду у Боржомі, бухгалтер з-ду ім. 26 бакинських комісарів у Тифлісі. Від верес. 1927 — працівник фінвідділу ДПУ Грузин. СРР та Повноважного представництва ОДПУ по Закавказ. Соціаліст. Федеративній Рад. Республіці (ЗСФРР); 1929—34 — співробітник, від груд. 1934 — нач. від-ня Екон. від. повноважного представництва ОДПУ по ЗСФРР (Управління держ. безпеки НКВС ЗСФРР, Управління держ. безпеки НКВС Грузин. СРР); із серп. 1937 — нач. Ахалцихського, від трав. 1938 — Гагринського райвідділів НКВС Грузин. СРР; від жовт. 1938 — тимчасово в. о. наркома внутр. справ Абхазької АРСР; від груд. 1938 — 1-й заст. наркома (фактично тимчасово в. о. наркома) внутр. справ УРСР; у верес. 1939 — черв. 1941 — радник повноважного представництва СРСР (резидент Закордонного від. Гол. управління держ. безпеки НКВС СРСР) у Німеччині; від лип. 1941 — нарком держ. безпеки (згодом внутр. справ) Узб. РСР; із січ. 1945 — нач. Оперативного від. (Оперативного управління) і 1-й заст. нач. Головного управління у справах військовополонених та інтернованих НКВС—МВС СРСР; із червня 1951 — 1-й заст. нач. ГУЛАГу (див. Гулаг) і нач. Управління у справах військовополонених та інтернованих МВС СРСР; з трав. 1953 — заст. нач. Контрольної інспекції при МВС СРСР. 27 черв. 1953 заарештований, 1 жовт. 1954 Військ. колегією Верховного суду СРСР йому винесено смертний вирок, страчений. Літ.: Шаповал Ю. та ін. ЧК— ГПУ—НКВД: особи, факти, документи. К., 1997; Петров Н.В., Скоркин К.В. Кто руководил НКВД, 1934— 1941: Справочник. М., 1999. С.А. Кокін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кобринський Володимир Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
