КЛЕРИКАЛІЗМ (від лат. clericalis — церковний) — термін, що вживається для означення сусп.політ. напряму (в різні істор. епохи він мав різний зміст та ознаки, набував різних видів), який обстоює панування або посилення ролі церкви та духовенства в усіх сферах життя сусп-ва. Його часто пов’язують лише з відповідною політикою, що стосується християн. церков, насамперед католицької (див. Християнство, Католицизм), однак він застосовується і до ін. релігій. Із посиленням у християн. світі в 19—20 ст. секуляризаційних процесів (див. Секуляризація), зокрема у зв’язку з ухваленням у багатьох країнах законодавчих актів, спрямованих на відокремлення держави від церкви та церкви від школи, як форма захисту від цих процесів виникає т. зв. політ. К. Його прихильники не обмежуються церк. структурами: вони створюють нац. та міжнар. оргції і об-ня — партії політичні, що в деяких країнах стоять при владі, профспілки, молодіжні, жін. та ін. орг-ції. У Західній Україні в 1920—30-х рр. такими орг-ціями були, зокрема, Укр. катол. союз, Українська народна обнова, Катол. акція укр. молоді (див. Католицька акція). Після утвердження в 1990-х рр. в Україні нового конституційного ладу в ній знову існують умови для легальної діяльності клерикальних орг-цій різних конфесій. Літ.: Решетников А. Клерикализм. М., 1965; Кантеров И.Я. Клерикализм сегодня. М., 1988; Ротовский А.А. Клерикальная пропаганда: цели и средства. Х., 1988. С.Л. Юсов.
Київському (січневому) збройному повстанні 1918, чл. ЦВК Рад України, нар. секретар праці (див. Народний секретаріат). 1918— 19 — на підпільній роботі в Харкові (чл. Харків. підпільного обласного к-ту КП(б)У), Одесі (секретар Одес. підпільного обласного к-ту КП(б)У). Упродовж 1919—21 працював в Одесі, Києві, Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ): очолював Одес. губернський революц. к-т і губернський виконком, голова Житомирського революційного комітету, комісар 45-ї стрілецької дивізії. 1922—25 — нарком земельних справ УСРР, у 1925— 27 — 2-й секретар ЦК КП(б)У, 1924—27 — член організаційного бюро, 1925—27 — політбюро ЦК КП(б)У. Входив до складу ВУЦВК, Всеросійського ЦВК та ЦВК СРСР. Упродовж 1930-х рр. працював на різних посадах у господарських установах РСФРР. Заарештований. Страчений. Реабілітований у 1950-х рр. Літ.: Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 1, оп. 11, спр. 3014. В.І. Марочко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЛЕРИКАЛІЗМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
