КЛЕВАНЬ — с-ще міськ. типу Рівнен. р-ну Рівненської області. Розташов. на р. Стубла (притока Горині, бас. Дніпра) за 20 км від обл. центру. Залізнична станція. Складається з двох р-нів — К. Перша та К. Друга. Нас. 8,1 тис. осіб (2004). На тер. с-ща знайдені залишки поселення бронзового віку та городища доби Київської Русі. Історики ототожнюють К. з літописним поселенням Коливань, згаданим у писемних джерелах під роком 1113. Із серед. 14 до серед. 15 ст. належала родові Гедиміновичів. Від 1458 — у власності князів Чорторийських. 1495 збудовано біля К. кам’яний замок. У 16 ст. розвивалася як торг. центр. Після Люблінської унії 1569 ввійшла до Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої. Набула статусу міста. 1630 тут збудовано кам’яний костел і разом з реконструйованим зам-
ком передано колегії єзуїтів (див. Єзуїтські школи). 1652 зруйнована татар. військами. Відродженню міста сприяло надання йому 1654 магдебурзького права та привілеїв проведення ярмарків два рази на рік. Протягом 18 ст. була невеликим торг. містечком. Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшла до складу Російської імперії. 1817 при замкові Чарторийських відкрито школу, діяло також парафіяльне уч-ще. 1834 з Луцька до К. перевели гімназію, однак тут вона діяла недовго, 1839 її перевели до Рівного. 1860 Чарторийські продали К. державі. 1866 місту надано статус волосного центру. 1867 засновано початкову шк., а 1877 до К. із с. Дермань (нині с. Дермань Друга Здолбунівського р-ну Рівнен. обл.) переведено духовне учще. 1871 пожежа знищила більшу частину будинків міста. Після буд-ва 1873 залізниці Київ— Брест-Литовськ (нині м. Брест, Білорусь) почала розвиватися частина міста, що нині відома як К. Друга. Розвиток транспортних комунікацій (прокладання залізниці Степань—К.) сприяв збільшенню чисельності нас. міста та пожвавленню його екон. розвитку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЛЕВАНЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
