КІШКА Лукаш (чернече ім’я — Лев; 1663, за ін. даними — 1668 — п. 1728) — унійний митрополит Київ. Н. в м. Ковель. 1683 вступив до чернечого ордену василіан і змінив ім’я Лукаш на Леон (Лев). Здобув добру освіту, навч. в Римі (Італія), отримав ступінь д-ра теології. Після завершення навчання 1693 — проф. риторики та філософії у василіанській школі у Володимирі (нині м. Володимир-Волинський). У подальшому — унійний архімандрит Супрасльського Свято-Благовіщенського монастиря, в якому він відновив друкарню. Від 1711 — унійний єпископ Володимирський і Берестейський, а 1713 посів кафедру унійного митрополита Київ., Галицького і всієї Русі. Виступав за зближення Української греко-католицької церкви та РКЦ, сприяв латинізації і спольщенню УГКЦ, що наштовхувалося на опір як віруючих, так і частини кліру. Став ініціатором скликання Замойського собору Української греко-католицької церкви 1720. К. був автором низки теологічних праць, переклав на польс. мову і видав частину проповідей І.Потія («Kazania i homilie Hypacjusza Pocieja...» (Suprasl, 1714). П. у м. Володимир. Літ.: Недельский С. Униатский митрополит Лев Кишка и его значение в истории унии. Вильно, 1893; Deruga A. Piotr Wielki a unici i unia koСciela 1700—1711. Wilno, 1936; Polski S»ownik Biograficzny, t. 12. Wroc»aw— Warszawa—Krak\w, 1966—67. П.М. Сас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кішка Лукаш» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
