КІВШЕНКО Олексій Данилович (23(11).03.1851—02.10.1895) — художник-баталіст, майстер побутового жанру. Акад. петерб. Академії мист-в (1884). Н. у Веньовському пов. Тульської губ. в родині кріпака графа Шереметьєва. Живопису навч. у Рисувальній шк. Т-ва заохочення художеств у Санкт-Петербурзі, в Артілі художника під кер-вом І.Крамського, петерб. Акад. мист-в (1867— 77). Одночасно служив писарем в Адміралтействі, давав приватні уроки, співпрацював у журналах. Під час навчання створив кілька картин з нар. побуту, зокрема з життя укр. народу, ідея яких з’явилася після поїздки наприкінці 1870-х рр. в Україну, звідки походив рід Ківшенків («Злодій», «Єврейське весілля», «Хлопчик зі змієм», «Погорільці», «Діти, які
Ківшенко О. «Діти, які несуть обід у поле женцям», або «Жнива». 1878.
318 КИЕВ
несуть обід у поле женцям», «Сплав лісу по ріці»). Жанрова картина «Переправа на поромі» (1877) була відзначена Т-вом заохочення художеств. Епохальною для творчості К. стала робота «Військова рада у Філях» (1880), над якою художник працював кілька років. Одночасно написав ще 8 полотен і 30 акварелей на істор. теми. Серед них: акварель «Переяславська рада» — перше мистецьке зображення цієї події, акварель «Володимир Мономах» (обидві — 1880) та ін. На поч. 1880-х рр. удосконалював свою майстерність за кордоном, де написав кілька полотен на істор. сюжети (залишилися незакінченими), пейзажні й жанрові картини («Околиці Мюнхена», «У католицькій церкві», «В морі», «Повернення рибалки» та ін.). Після повернення на батьківщину намалював такі картини, як: «З’їзд на ярмарок в Малоросії», «Рибалки», «Майська ніч», «Ганна» (усі — 1882), «Вечір в українському селі», «Тарас Бульба з синами» (обидві — 1883) та ін. Від 1883 на замовлення царського уряду працював над серією полотен, присвячених російськотурецькій війні 1877—1878, які стали видатним досягненням у батальному живописі. Від 1893 керував майстернею батального живопису в Акад. мист-в, був головою Петерб. т-ва художників (1892—94). П. у м. Гейдельберг (Німеччина), похований у С.-Петербурзі. Літ.: Русское искусство: Очерки о жизни и творчестве художников, т. 2. М., 1971; Белічко Ю.В. Маловідомі сторінки творчості Олексія Ківшенка. В кн.: Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. К., 1983; Русские художники ХVIII—XX веков. Днепропетровск, 1996. Т.І. Лазанська.
тис. рублів щорічно. Займала послідовну антиукр. та жорстку антисемітську позиції (закликала до рішучої боротьби з «мазепинством» і виступала проти будьякого послаблення антиєврейс. законодавства). Була політично близькою до Київ. від. «Всероссийского национального союза» і рішуче непримиренною до Прогресивного блоку в Держ. думі та «Киевского клуба русских националистов» (див. Киевский клуб прогрессивных русских националистов), який поділяв політ. платформу цього думського блоку. Ред. — П.Биковський, видавець — «Общество распространения русского печатного слова». Найактивнішу участь у діяльності газети брали М.Єремченко («Полтавец»), священик М.Митроцький, протоієрей Г.Прозоров, Д.Скринченко, А.Стороженко, професори П.Армашевський, П.Ардашов, О.Шимановський та ін. Літ.: Тоболин И.И. Рептильный фонд 1914—1916 гг. «Красный архив», 1925, т. 3, № 10; Чикаленко Є. Щоденник (1907—1917). Львів, 1931; Царинный А. [А.В. Стороженко]. Украинское движение. В кн.: Украинский сепаратизм в России. Идеология национального раскола. М., 1998. В.Б. Любченко.
«Кіевлянинъ». 1901, 20 березня. Перша сторінка. Фрагмент.
знак протесту проти введення до Києва нім. військ (див. Австронімецьких військ контроль над територією України 1918). Поновила вихід 3 верес. 1919, проте ненадовго — останній номер побачив світ 16 груд. Газету редагували: В.Я.Шульгін (1864—78), Д.Піхно (1878—85, 1887—1907), В.Піхно (1885—87), К.Смаковський (1907—13), В.В.Шульгін (1913—14), від 1914 до 1917 поперемінно К.Смаковський та В.В.Шульгін, 1918 та 1919 — В.В.Шульгін. Її видавцями були: В.Я.Шульгін (1864—78), М.К.Шульгіна (у заміжжі — Піхно; 1873— 83); від 1883 до 1913 — спадкоємці М.К.Піхно, від 1913 — В.В.Шульгін та П.Могилевська. У різні роки мала тираж від 10 до 12 тис. примірників. Літ.: «Киевлянин» под редакцией Виталия Яковлевича Шульгина. 1864—1878: Указатель. К., 1880; Лисовский Н.М. Библиография русской периодической печати: 1703— 1900 гг. (Материалы для истории русской журналистики). Петроград, 1915. В.Б. Любченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КІВШЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
