КИТАЙЦІ В УКРАЇНІ та новітні китайсько-українські міждержавні відносини. За даними перепису 2001, в Україні проживало 2213 китайців, з них рідною вважали мову своєї національності 1817 осіб (82,1 %), рос. — 307, укр. — 73. Мешкали китайці в Харків. обл. (738 осіб), м. Київ (505), Одес. області (391), Донец. (165), Дніпроп. (103), Запоріз. (57). Ці дані свідчать про те, що наприкінці 20 ст. китайці становили одну з найменш численних і найменш асимільованих нац. меншин, які проживають в Україні. Взаємини українців і китайців, однак, мають давню історію. Сприяв цьому, головно, Великий шовковий шлях, що з’єднував суходолом Китай з Центр. Азією, Бл. Сходом і Зх. Європою. Окремі відгалуження цього шляху сягали Криму і Пн. Причорномор’я, а пн. гілка — Харкова, Полтави та Києва. Перші китайці на укр. землях з’явилися в часи панування тут Золотої Орди. Вони принесли з собою технології виготовлення бронз. дзеркал і книгодрукування. Завдяки їм тут набули поширення рахівниці. Їхні купці постачали на укр. терени різні тканини, передусім шовк, екзотичну продукцію с. госп-ва, худож. вироби. З ними пов’язана й поява в укр. мові нового слова — «китайка» (шовкова червона хустина). Безперечно, що 4 великі китайс. винаходи — папір, книгодрукування, порох і компас, які справили значний вплив на усю світ. цивілізацію, були добре відомі й українцям. Українці були обізнаними з ученнями китайс. мудреців Лаоцзи і Конфуція. Велику увагу китайс. філософії приділяв, зокрема, Г.Сковорода. Проте активно обживати
укр. землю китайці почали лише з кін. 19 ст. Тоді в Києві та Одесі з’являються їхні невеликі колонії. На поч 20 ст. в Україні проживало кілька тисяч китайців, переважно робітників, ремісників і торгівців. Великі групи китайс. робітників прибули в Україну під час Першої світової війни. 1916—17 китайці, завербовані в Харбіні, Чунчуні, Тяньцзині, працювали в тилових районах діючих армій Південно-Західного фронту. Після евакуації їх осн. контингенту частина з них залишилась в Україні. Під час громадянської війни в Україні 1917—1921 китайці брали участь у бойових діях у складі частин Червоної армії (див. Радянська армія). 1925 у Києві виходила китайс. газ. «Хуагун-дао» («Китайська робоча газета»). За даними перепису нас., що проводився 1920, на тер. України було зафіксовано 239 китайців, у т. ч. в Києві — 33 особи. За даними Всесоюзного перепису нас. 1926, в УСРР мешкало 878 китайців. Їхня кількість дещо зросла після того, як частина китайс. робітників («кулі»), які були завербовані СРСР для освоєння Сибіру, переселилася до Дніпропетровська, Луганська, Миколаєва, Одеси, Києва та ін. укр. міст. Кілька шахтарських районів на Донбасі й до сьогодні носять неофіційні китайс. назви, зокрема «Шанхай» — у Донецьку, «Пекін» — у Горлівці. Після проголошення (1 жовт. 1949) Китайс. Нар. Республіки (КНР) і укладання між СРСР та КНР Договору про дружбу і взаємну допомогу до УРСР на навчання приїхали сотні китайс. студентів. У вузах Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська тоді було підготовлено багато китайс. фахівців для різних галузей пром-сті, с. госп-ва, охорони здоров’я, науки і освіти. Після охолодження стосунків між СРСР і КНР багато китайців повернулося на батьківщину. 1989 в УРСР проживало 679 китайців. Після проголошення Україною незалежності КНР визнала її суверенність і (4 січ. 1992) встановила з нею дипломатичні відносини. Того ж року в Києві розпочало свою роботу посольство КНР. 4 груд. 1994, після того, як
Україна відмовилася від зброї масового знищення і приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Китай спільно з ін. ядерними державами — США, Росією, Великою Британією і Францією — надав Україні гарантії ядерної безпеки (це було безпрецедентним для зовнішньополіт. курсу КНР рішенням, оскільки Пекін зазвичай уникає брати на себе будьякі зобов’язання стосовно ін. країн). 20—23 лип. 2001 в Україні з офіц. візитом перебував Голова КНР Цзян Цземінь; тоді ж (21 лип.) в Києві було підписано Спільну декларацію про дружбу і всебічне співробітництво між Україною і КНР. Китай є важливим торг. партнером України. З Китаю Україна одержує переважно рослинну продукцію, продукти харчування, тканини, взуття, мех. устаткування, комп’ютерну техніку та ін. товари. Налагоджено співробітництво двох країн у вир-ві бронетанкової техніки (виготовлення танків типу «Аль-Халід», проект «Аль-Зарат» — модернізація танків Т-59, що відповідають китайс. моделі Т-55). У Черкасах реалізується спільний проект укр. корпорації «Богдан» та китайс. корпорації «Дон Фенг», що посідає одне з провідних місць в автомобільній галузі своєї країни. Діють спільні Комісія з торг.економічного співробітництва та Комісія з координації досліджень з освоєння космосу та вир-ва авіац. і косміч. техніки. Багато регіонів України та КНР встановили побратимські зв’язки. Зокрема, 2006 в Миколаївській області 22 місц. підпр-ва та приватних бізнесмени співробітничали з партнерами з провінції Шаньдун. Співпрацює з КНР влада м. Київ (це стосується, зокрема, таких сфер, як буд-во шляхопроводів, метробудування, охорона здоров’я, к-ра; діє Програма розвитку взаємовідносин з м. Пекін). Налагоджено творче співробітництво НАН України та АН Китаю в галузі природничих і технічних наук. Китаєзнавство розвивається в Інституті сходознавства імені А.Кримського НАН України, Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України, а також у Нац. інституті стратегічних дослід-
жень, в Ін-ті міжнар. відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у Харків., Львів., Одес., Прикарпатському ун-тах та в ін. наук. закладах. Від 2002 діє Укр. центр зв’язків з Китаєм. Відомими поза межами України є імена науковців, які плідно працювали на ниві китаєзнавства — В.Кіктенко, Л.Лещенко, В.Сєднєв, О.Огнєва, А.Гончарук, В.Гамянін, М.Таран та ін. Багато громадян Китаю навчаються у вузах України. Зокрема, 2005 у Харків. держ. ун-ті мистецтв здобували освіту 60 молодих китайців. Ще однією з форм присутності китайців на тер. України є їхня нелегальна міграція через Україну на Захід. У багатьох великих містах України є «китайські» базари, на яких громадяни Китаю реалізують товари китайс. виробників. В Україні китайс. кінематографістами було створено кілька популярних кінофільмів, зокрема в Івано-Франківській області провадилися зйомки кінострічки «Дім літаючих кинджалів» (режисер Чжан Імоу). У трав. 2004 у Києві проводились перші в історії двосторонніх відносин Дні культури КНР в Україні. На виставці «Шедеври вишивки міста Сучжоу» були представлені твори відомої майстрині Жень Хойсянь. На цій же виставці мисткиня Сюй Діньхуа демонструвала відвідувачам техніку традиційної сучжоуської вишивки. Дні китайс. культури відбулися і в Одесі. У численних мистецьких акціях, що проводяться в Україні, як правило, беруть участь і представники Китаю. Однією з двох володарок Гран-прі 7-го Міжнар. конкурсу юних піаністів Володимира Крайнєва, що відбувся в Харкові 2004, стала 14-літня Янг Тай; 2006 Гран-прі 8-го конкурсу було вручено 13-річній Лі Сінь Ян. Диплома 2-го ступеня з «Академічного співу» Всеукр. дитячого та юнацького фестивалю «Духовні джерела», що відбувся в листоп. 2005 у Києві, був удостоєний співак Чжан Чун (за виконання арії Петра з опери М.В.Лисенка «Наталка-Полтавка»). У 5-му Міжнар. дитячому
315 КИТАЙЦІ
Сюй Вей. Лотос. Папір, туш. 16 ст. З колекції Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
316 КИТАСТИЙ
фестивалі «Змінимо світ на краще!», що відбувся в серп. 2005 в Міжнар. дитячому центрі «Артек», взяли участь артисти Уенайської танцювальної школи. Певний час в Україні проживали уродженці Китаю, які прославили свої імена у всьому світі. Зокрема, від 1988 в Черкасах у Центрі китайс. медицини працював проф. Кан Кай — представник видатної мед. династії (один з його предків — Цзу Дан Чі — вважається батьком китайс. медицини), у цьому ж центрі працював небіж Кан Кая — Ші Вей. Від 1996 у Харкові жила авторка популярної книги «Фэн-шуй та священні талісмани» Цай Ці Жун. Літ.: Население Киевской губернии по данным переписи 1920 года. «Статистика Украины», № 6. Серия 1: Демография, т. 1, вып. 1. К., 1922; Население Украины по данным переписи 1920 года (Сводные данные по губерниям и уездам). «Статистика Украины», № 28. Серия 1: Демография, т. 1, вып. 11. К., 1922; Жунчан Хе, Хун Чжу. До історії китайсько-українських відносин. В кн.: Політологія. Етнологія. Соціологія: Доповіді та повідомлення III Міжнародного конгресу україністів. Х., 1996; Чжу Хун. Китайці. В кн.: Етнічні спільноти України: Довідник. К., 2001; Національні меншини в Україні. К., 2003; Литвин В. Україна і Китай в історичних зв’язках. «Голос України», 2004, 20 берез.; Беженар А. Кан Кай — професор з Черкас. «Урядовий кур’єр», 2005, 26 лют. І.І. Винниченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИТАЙЦІ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
