КИРИЛО ЛУКАРІС (у миру Константин; 13.11.1572—1638) — александрійський (1602—21) і константиноп. патріарх (1621— 38, з перервами). Н. в м. Кандак на о-ві Крит (нині м. Ханья, Греція). Освіту здобув у грец. шк. у Венеції і в Падуанському університеті, вивчав мови, філософію, богослов’я. З дитинства ним опікувався його родич — александрійський патріарх Мелетій Пігас. На прохання кн. В.-К.Острозького Мелетій Пігас послав 1594 К.Л. до Острога, де той викладав грец. мову й був ректором Острозької школи. 1595 переїхав до Вільно (нині м. Вільнюс), був викл. і ректором братської школи. 1596 брав участь у Берестейському правосл. соборі. 1597 знову вчителював в Острозі. 1598 виїхав у Європу, перебував у містах Віттенберг (нині місто в Німеччині) та Женева (нині місто в Швейцарії), де ознайомився з протестантськими віровченнями (див. Протестантизм), зокрема кальвінізмом, установив контакти з протестантськими вченими. Як патріарший екзарх приїжджав в Україну 1600. Після смерті Мелетія Пігаса успадкував александрійську патріаршу каф-ру. Будучи константиноп. патріархом, підтримував діяльність братств, надав підтверджувальну грамоту
Луцькому братству (1623) та патріарше благословіння новообраному київ. митрополитові Петру (Могилі; 1633). Намагався підняти авторитет Константинопольського патріархату, опікувався патріаршою шк., заснував грецьку друкарню в Константинополі (1628), яка невдовзі була зруйнована турками, запровадив у правосл. церкві літочислення від Різдва Христового замість традиційного — «від створення світу». Вважається автором «Сповідання віри», написаного в дусі вчення кальвінізму (видане латиною в Женеві 1629). Належність цього твору патріарху К.Л. не підтверджена автентичними документами. Правосл. церква на соборах у Яссах (нині місто в Румунії) і Константинополі (1642) та Єрусалимі (1672) засудила цей твір як чужий її вченню. Внаслідок інтриг султанського двору, грец. духовенства та єзуїтів К.Л. 6 разів зміщався з константиноп. патріаршої каф-ри. Був ув’язнений і помер насильницькою смертю в м. Константинополь. Літ.: Брянцев А. Патриарх Кирилл Лукарис и его заслуги для православной церкви. СПб., 1870; Харлампович К. Западнорусские православные школы ХVI и начала ХVII веков, их отношения к инославным, религиозное обучение в них и заслуги их в деле защиты православной веры и церкви. Казань, 1898; Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576—1636). К., 1990; Гудзяк Б. Криза і реформа. Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії. Львів, 2000. О.М. Дзюба.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИРИЛО ЛУКАРІС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
