КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ВОЄННО-ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА
(Київський відділ ІРВІТ). Заснований у жовт. 1908. Ставив за мету: дослідження в галузі воєнної історії; поширення воєнно-істор. знань; сприяння упорядкуванню архівів, збереженню, відновленню й спорудженню пам’ятників, проведенню археол. досліджень; заснування спеціалізованих музеїв і б-к тощо. Відділ поширював свою діяльність на тер. Київського військового округу, до якого входили Київ., Подільська, Волин., Полтав., Харківська, Черніг. і Курська губернії й Хотинський пов. Бессарабської губернії. Перший голова — Київ., Подільський та Волин. генерал-губернатор В.Сухомлинов, з груд. 1908 — команд. військами Київ. військ. округу М.Іванов, попечитель музею — Київ., Подільський і Во-
лин. генерал-губернатор Ф.Трепов, товариші голови — проф. Київ. ун-ту В.Іконников, нач. штабу Київського військ. округу М.Алексєєв (1908—12), секретар відділу — старший ад’ютант Окружного штабу Київ. військ. округу Б.Стеллецький (1908—11), пізніше — ад’ютант генерал-губернатора С.Крейтон. Керівні органи — рада і розпорядчий к-т. До складу ради входили вчені, військові, культурно-громад. діячі: окружний ген.-квартирмейстер штабу Київ. військ. округу В.Драгомиров, нач. 42-ї піх. д-зії М.Єпанчин, проф. Київ. духовної академії В.Завітневич, проф. Київського ун-ту Ю.Кулаковський, проф. Ніжин. історико-філол. ін-ту В.Ляскоронський, нач. Київ. окружного артилер. складу Д.Меньшов, нач. військ. сполучень Київського військового округу М.Ходорович, нач. Київ. окружного інженерного управління Київ. військ. округу ген.лейтенант К.Холостов. Основна робота Київського відділу ІРВІТ зосереджувалася в комісіях: архівній та бібліотечній (голова В.Іконников), музейній (В.Драгомиров), будівельній (К.Холостов), ревізійній (К.Новогребельський), редакційній (М.Ходорович, з липня 1911 — М.Наркевич), зйомок і знімків (нач. Управління Київ. військ. топографічної зйомки Ю.Шмідт, з 1910 — нач. 33-ї піх. д-зії О. Зегелов). Значну роботу з виявлення, реєстрації, аналізу й упорядкування військ. архівів здійснила архівна комісія, вона зібрала чимало документальних матеріалів 15—19 ст. (серед них — універсали гетьманів І.Самойловича та І.Скоропадського), започаткувавши перший в Україні воєнно-істор. архів. У ньому зосереджувалися документи окремих архівів військ. штабів і управлінь Київ. військ. округу, а також документи, що стосувалися історії воєнної та військ. справи в Україні. Значну роль у її роботі відіграли: у розробці теор. і практичних питань військ. архів. справи — чл. від. І.Каманін; у комплектуванні колекцій писемних пам’яток — Д. Меньшов і ад’ютант командувача військ Київ. військ. округу штаб-ротмістр М. Бакулін. Архівна комісія збирала відомості про всі архівні збірки, цінні
воєнно-істор. документи держ., громад. та приватної власності, проводила роботу з поліпшення постановки архів. справи в Київ. військ. окрузі. Члени комісії опублікували низку документів з архіву від. та збірок писемних пам’яток. Музейна комісія розробила концепцію музею т-ва, яка була першою спробою відобразити музейними засобами воєн. та військ. історію України. У груд. 1910 у будинку Київського художньо-промислового і наукового музею було відкрито Київський воєнно-історичний музей. 1910—14 Київ. від. ІРВІТ фінансував археол. роботи з дослідження давньорус. пам’яток у с. Білгородка (нині село КиєвоСвятошинського р-ну), якими керував В.Хвойка; а також брав участь у розкопках у Китаєві (пд. форпост стародавнього Києва) і співпрацював з археологами Імператорської археологічної комісії та Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва, які досліджували пам’ятки воєнно-істор. значення (виконував для них топографічні та інженерні плани). Важливим напрямком діяльності членів від. була робота з охорони нерухомих пам’яток воєн. та військ. історії. Було започатковано вивчення київ. військ. некрополя, члени від. брали участь у визначенні місця, де відбулася Берестецька битва 1651, та закладці у с. Пляшева (нині село Радивилівського р-ну Рівнен. обл.) пам’ятника (з 1991 Свято-Георгіївський храмусипальниця у складі Історико-культ. заповідника «Поле Берестецької битви»); виявляли й фіксували об’єкти історикокульт. спадщини (у т. ч. виїздили на місця), складали кошториси ремонтно-реставраційних робіт, листувалися з місц. адміністративними установами та з власниками пам’яток щодо їх обстеження й збереження; досліджували фортифікаційні споруди 14—16 ст., зокрема Судової (Замкової) гори в м. Острог, замку 2-ї пол. 15 ст. в с. Клевань. Було розроблено та розіслано на місця опитувальні листки з метою збирання інформації про рухомі та нерухомі пам’ятки краю. Одним із програмних завдань Київ. від. ІРВІТ було зведення
пам’ятників монументального мист-ва, присвячених видатним військ. діячам та істор. подіям. Було розроблено проект спорудження комплексу пам’ятників під назвою «Історичний шлях», перший з яких — пам’ятник св. княгині Ользі було відкрито 4 верес. 1911 (у рад. час знищений, 1996 відновлений з ін. матеріалу). 1914 на кошти, зібрані відділом, на пл. Никольській (нині — пл. Арсенальна) встановлено пам’ятник І.Іскрі і В. Кочубею (1919 скульптури знято, на постаменті встановлено гармату). 1909—14 ред. комісія видавала: журнал з воєн. історії «Военно-исторический вестник» (загалом було видрукувано 25 вип.), окремі брошури, відбитки з часопису наук.-популярних праць членів відділу, картографічний матеріал, пам’ятні записки для екскурсій та ін. друковану продукцію. Кількість членів відділу не була постійною, загалом у його діяльності брали участь у різний час понад 610 осіб. Переважну більшість членів складали військові, членами від. були відомі вчені, культ.-громад. діячі. Серед них — дир. Київ. контори Держ. банку Г.Афанасьєв, дир. Київ. художньо-пром. і наук. музею М.Біляшівський, голова Імператорської археол. комісії граф О.Бобринський, нумізмат К.Болсуновський, київ. губернатор О.Гірс, ген. штабу М.Духонін, мистецтвознавці Г.Павлуцький і А.Прахов, історики Ю.Кулаковський, А.Стороженко і М.Стороженко, археолог В.Хвойка, ректор Київ. ун-ту М.Цитович, професори Київ. духовної акад. М.Петров і Ф.Титов, лікар І.Сікорський, підприємець і колекціонер Б.Ханенко (див. Ханенки Богдан і Варвара), архітектори П.Голландський та Є.Єрмаков й ін. З початком Першої світової війни діяльність від. майже припинилася, 1917 музейні колекції та рештки архіву перейшли у власність укр. влади, у рад. час їх було розподілено між різними установами. Літ.: «Военно-исторический вестник». 1909—1914; Климова К.І. Військові архіви в Україні. Проект організації воєнно-історичного архіву Київського військового округу. В кн.: Нариси історії архівної справи в Україні. К., 2002; Федорова Л.Д. Київське
воєнно-історичне товариство в пам’яткоохоронному і краєзнавчому русі Наддніпрянської України початку 20 ст. К., 2005. Л.Д. Федорова.
очерк, 1802—1902, т. 1. СПб., 1902; Военная энциклопедия, т. 12. СПб., 1913; Зайончковский П.А. Самодержавие и русская армия на рубеже XIX— ХХ столетий. М., 1973. О.Є. Маркова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ВОЄННО-ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
