КИЇВСЬКИЙ БРАТСЬКИЙ БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ МОНАСТИР — чол. правосл. монастир, заснований 1615 Київським братством. Розміщувався на Подолі, на ділянці, яку Є.Гулевичівна подарувала братству для влаштування школи, шпиталю (богадільні) та монастиря. Ігумен монастиря був одночасно ректором
Київська академія і Братський Богоявленський монастир. Дереворит Ковдена з малюнка М. Соколова. 1869.
Київський Братський Богоявленський монастир. Фрагмент з плану Києва І. Ушакова. 1693—1695.
Київський Братський Богоявленський собор. Західний фасад. Фото кінця 19 — початку 20 ст.
школи (згодом колегіуму, а потім акад.; див. Києво-Могилянська академія). Першим ігуменом став Ісайя (Копинський), ктитором — гетьман П.Конашевич-Сагайдачний. 1620 єрусалимський патріарх Теофан III (див. Теофана III місія в Україні 1620) благословив Братство і надав монастиреві статус ставропігії (цей статус був утрачений за митрополита Петра (Могили)). В академії вищі адм. посади обіймали лише ченці монастиря, тоді як викладачами могли бути й світські особи. Від 1731 ігумени монастиря мали сан архімандрита. Під час секуляризації 1786 монастир закрили, але вже 1799 відновили й укомплектували штатом Гамаліївського Пустинно-Харлампіївського монастиря, який перед тим згорів. 1817 припинила діяльність Київ. акад., і через два роки на її місці постала Київська духовна академія, яка перебувала в такому ж тісному зв’язку з монастирем, як і її попередниця. Від 1877 монастирем управляв вікарний єпископ Канівський (останнім управителем 1914—33 був єпископ, потім архієпископ Василій (Богдашевський)). Духовна акад. остаточно припинила свою діяльність на поч. 1920. Чернецьку громаду ліквідували на поч. 1930-х рр. Тривалий час у монастирських спорудах містилися Київ. вище військ.-політ. мор. уч-ще, філія Центр. наук. б-ки АН УРСР, лікарня. Від 1991 тут діє Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». Спочатку всі монастирські будови, в т. ч. п’ятиверхий Богоявленський собор (1620), були
Київський Братський Богоявленський собор. Західний притвор. Фото початку 20 ст.
дерев’яними. Першими мурованими спорудами стали Борисоглібська церква при трапезній палаті (1631, неодноразово перебудовувалася, після 1811 — Святодухівська церква) та поварня (час спорудження та початкове призначення дискусійні). Наприкінці 17—18 ст. було споруджено кілька мурованих будівель у стилі бароко: Богоявленський собор (на місці дерев’яного, 1690—93, архіт. Осип Старцев), академічний корпус (1703—04; у 1732—40 за проектом Й.-Г.Шеделя надбудовано другий поверх з Благовіщенською церквою), дзвіницю (1756—58, 1796—98), будинок архімандрита (1781). Після пожежі 1811, під час реконструкції монастирського подвір’я під кер-вом А.Меленського до цих споруд додалися будівлі в стилі ампір: кілька корпусів келій, проскурня, новий академічний корпус (1822—25), корпус крамниць. Ансамбль зазнав великих втрат унаслідок руйнування Богоявленського собору (1935) та дзвіниці (1930-ті рр.). Літ.: Мухин Н. Киево-Братский училищный монастырь: Исторический очерк. К., 1893; Тітов Хв. Стара
254 КИЇВСЬКИЙ
вища освіта в Київській Україні XVI — поч. XIX ст. К., 1924; Горбенко Є. та ін. Братський Богоявленський монастир і Київська академія. В кн.: Звід пам’яток історії та культури України. Київ, кн. 1, ч. 1. К., 1999; Реутов А. Братський монастир. У вид.: Храми Києва (енциклопедія на компакт-диску). К., 2001; Кілессо Т. Братський Богоявленський монастир і Києво-Могилянська академія. К., 2002. Д.Я. Вортман.
Свого часу в церквах монастиря зберігалися давня ікона св. Миколая Чудотворця (з 1632) та чудотворна братська ікона Божої Матері (з 1662), у ризниці — стародруки, напрестольні та ручні хрести (зокрема дарунки митрополита Петра (Могили) та гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного), срібний потир (дарунок ігумені Київського Свято-Вознесенського монастиря Марії Магдалени, матері І.Мазепи). На тер. монастиря поховано П.Конашевича-Сагайдачного, мандрівника й письменника В.ГригоровичаБарського. Літ.: Зверинский В.В. Материал для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи, т. 1. СПб., 1890; Денисов Л.И. Православные монастыри Российской империи. М., 1908; Геврик Т. Втрачені архітектурні пам’ятки Києва. НьюЙорк, 1987. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИЇВСЬКИЙ БРАТСЬКИЙ БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
