КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА — громад. орг-ція, що діяла на тер. Київської губернії 1906—10, 1917—20. Зареєстрована 26 трав. 1906. Засновниками товариства були Б.Грінченко, М.Грінченко, Г.Коваленко, В.Козловський, Ф.Красицький, М.В.Лисенко, Ф.Матушевський, М.Павловський, М.Синицький, М.Старицька. 25 черв. 1906 на заг. зборах до Ради т-ва обрано: Б.Грінченка (головою), В.Дурдуківського (скарбником), С.О.Єфремова, Л.Косач (Леся Українка) (товариш голови), О.Косач (Олена Пчілка), М.Левицького, В.Степанківського, С.Шемета (тимчасово секретарем). 23 серп. секретарем т-ва став А.Яковлів, 30 листоп. — Д.Дорошенко. У квіт. 1907 обрано новий склад Ради т-ва: Б.Грінченко (голова), Д.Дорошенко (секретар; від 10 квіт. ці обов’язки виконував В.Страшкевич, від 8 черв. — М.Синицький, від 7 жовт. — В.Дурдуківський), Д. Дурдуківський (скарбник; після 8 черв.. його обов’язки виконував В.Цимбал), Л.Косач, О.Косач, В.Орловський (товариш голови), М.Синицький, В.Страшкевич. Т-во зверталося до ради ун-ту св. Володимира з проханням утворити каф-ру з укр. мовою викладання (1906), до укр. фракції Держ. думи (див. Державна дума Російської імперії, Українська думська громада) з пропозицією винести на обговорення питання про викладання укр. мовою в школах (1907).
При т-ві спочатку діяли 4 комісії: видавнича, бібліотечна, артистична, шкільно-лекційна. Члени орг-ції могли працювати у кількох комісіях. 26 листоп. 1906 засновано музейну комісію, яка займалася впорядкуванням колекцій т-ва та дбала про їх зростання. Орг-ція отримала в дарунок чимало музейних експонатів. І.Зборовський із с. Яланець (нині село Томашпільського р-ну Він. обл.) подарував «Просвіті» свою колекцію з етногр. й археол. надбань. Видавнича комісія (9 членів) «Просвіти» вперше зібралася 25 серпня 1906. Її головою став Б.Грінченко, секретарем — В.Чеховський (від 22 верес. 1906 — П.Єфремов). Діяла також календарна підкомісія, до якої належали: В.Дурдуківський, М.Левицький, М.Павловський, В.Страшкевич. Підкомісія упорядковувала і видавала календарі т-ва. Свої видання орг-ція розсилала всім членам, певним інституціям, редакціям укр. періодичних видань. Т-во, за підрахунками Н.Копиленко, 1906—10 випустило 36 видань у 173 760 примірниках. 1907 для ведення видавничих справ було засновано чотири спец. фонди: фонд ім. Б.Грінченка, фонд ім. М.Драгоманова, фонд ім. К.Прокоповича, фонд Леоніда Жебуньова. Чл. т-ва А.Кримський подарував «Просвіті» право на продаж першого видання своєї «Української граматики». 11 верес. 1906 відбулось перше засідання бібліотечної комісії (20 членів). Головою комісії стала О.Косач, секретарем — В.Нікітін, від груд. 1906 — голова В.Веселовська, секретар — О.Корчевський. Бібліотека т-ва 1906 налічувала понад 2700 томів, найповнішим був від. українознавства. Свою б-ку (1500 томів) товариству пожертвував К.Паньківський. Артистична комісія складалася з 22 членів, її головою стала Л.Косач, секретарем — О.ДудаДудинський. Протягом 1906—10 комісія організувала 25 літ.-муз. вечорів, присвячених творчості М.Драгоманова, М.Коцюбинського, А.Кримського, П.Куліша, М.Старицького, І.Франка, Т.Шевченка. Поставлено декілька вистав, утворено хор.
251 КИЇВСЬКЕ
252 КИЇВСЬКЕ
До шкільно-лекційної комісії входило 15 осіб. Головою був О.Волошинов, секретарем — С.Веселовський. Комісія обстоювала питання відкриття укр. нар. школи, видання підручників для серед. шк., розробки для них термінології. Рада уклала проект серії лекцій з історії укр. літ. Лекторами т-ва були Ф.Лук’янов, Ф.Матушевський, Л.СтарицькаЧерняхівська, І.Стешенко, П.Холодний, О.Черняхівський. За 4 роки т-во організувало 81 лекцію, 20 читань худож. творів для дорослих, 10 читань для дітей. У груд. 1908 почала діяти діапозитивна підкомісія, яка займалася виготовленням діапозитивів до лекцій (1909 їх виготовлено 38), залученням художників до ілюстрування нар. оповідань. З листоп. 1909 діяла пед. підкомісія (голова — С.Русова, секретар — З.Мірна). Підкомісія виступила засновницею укр. дитячого садочка для дітей 1-го—7-ми років. Київ. «Просвіта» у 1906 налічувала 278 осіб, у 1909 — 625 чл. т-ва (протягом 1906—09 — 726 чл.). Почесними членами т-ва стали В.Антонович, Б.Грінченко, М.Сумцов. «Просвіта» зайнялася збором коштів на пам’ятник Т.Шевченкові. На січ. 1909 було зібрано для цього 1000 рублів. 1910 на підставі постанови Київ. губернського присутствія припинено функціонування Київ. «Просвіти». Т-во відновило свою діяльність лише 4 квіт. 1917. Створено агітаційну, лекційну, видавничу, бібліотечну, орг., театральну, фінансову комісії. На заг. зборах 14 трав. 1917 обрано Раду т-ва та затверджено план роботи комісій. З ініціативи т-ва в Києві 20— 23 верес. 1917 був скликаний 1-й Всеукр. з’їзд «Просвіти», а 3—5 листоп. 1918 — 2-й Всеукр. з’їзд «Просвіти». У серп. 1917 за участі т-ва розроблено програму діяльності органів освіти в Україні. Видавнича комісія у квіт. 1917 перевидала твори М.Драгоманова, М.Загірної, Марка Вовчка, П.Капельгородського. У верес. 1917 на кошти т-ва відкрито 3-тю Укр. г-зію у складі підготовчого та початкових (1— 3-го) класів, до яких прийняли 100 учнів. 4-та Укр. г-зія, до якої зарахували 102 учні, була відкри-
та «Просвітою» у передмісті Шулявка. У верес. 1918 за кошти київ. орг-ції відкрито ще 2 укр. г-зії. Голова т-ва О.Лотоцький брав участь у комісії з упорядкування могили Т.Шевченка у Каневі. У жовтні 1918 Рада Київ. «Просвіти» звернулася до гетьмана П.Скоропадського з меморандумом, в якому йшлося про велику небезпеку від затвердження рос. мови як держ. Гетьман погодився зі змістом документа і запропонував Раді т-ва представити йому проект закону про держ. мову в Україні. На черв. 1919 до складу Київ. «Просвіти» входило 530 чл. У черв.—лип. 1919 було надруковано 10 тис. примірників вид. «Шевченкова могила». Музейна комісія нагромадила матеріал з археол. та етногр. цінностей, його було передано міськ. музею. Б-ка т-ва влітку 1919 мала 16 відділів та налічувала до 6,5 тис. книг. 22 верес. 1919 відкрився дитячий садочок. У листоп. 1919 орг-ція підготувала цикл публічних лекцій з історії укр. мови, літ., історії м. Київ, географії України, але здійснити ці плани не вдалося. Із встановленням рад. влади було реквізовано будинок, де містилася «Просвіта», 27 лют. 1920 націоналізовано дитячий садочок т-ва, невдовзі — припинено діяльність орг-ції. (Див. також Просвіти.) Дж.: Звідомлення Товариства «Просвіта» у Київі, заснованого в пам’ять Т.Шевченка, за 1906 рік. К., 1907; Звідомлення Товариства «Просвіта» у Київі, заснованого в пам’ять Т. Шевченка, за 1907 рік. К., 1908; Звідомлення Товариства «Просвіта» у Київі, заснованого в пам’ять Т. Шевченка, за 1908 рік. К., 1909; Звідомлення Товариства «Просвіта» у Київі, заснованого в пам’ять Т. Шевченка, за 1909 рік. К., 1910. Літ.: Копиленко Н. Київська «Просвіта» (1906—1910). «Дивослово», 1994, № 1; Масюк С. Культурноосвітня діяльність «Просвіти» (березень 1917—1920 рік). «Вісник Київського університету імені Т. Шевченка. Історія». 1996, вип. 34. О.В. Малюта.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
