КЕРКІНІТИДА (грец. КескйнЯфзт, КескйнЯфйт) — антич. місто на пн.зх. узбережжі Крим. п-ова (городище нині в межах м. Євпаторія). Засноване як іонійська апойкія (грец. назва поселення-колонії). В письмових джерелах, що збереглися до наших часів, вперше згадується Флавієм Арріаном та Псевдо-Арріаном. Рештки К. розташов. на мисі між Євпаторійською бухтою та зх. берегом
Монети Керкінітиди.
176 КЕРНОСIВСЬКИЙ
Л.Ю. Кертман.
К. карбувала власну монету, мала аграрну округу, торг. зв’язки з центрами антич. світу. Найраніші житла — напівземлянки. В 470—460-х рр. до н. е. місто було обнесене фортечними стінами та баштами, напівземлянки почали замінюватися звичайними грец. будинками, зблокованими в квартали. За часів незалежного існування його тер. двічі розширювалася. Некрополь міста — переважно ґрунтовий, частково — курганний. Особливість некрополя — порівняно велика кількість плитових гробниць. К. досліджується бл. 100 років (Н.Романченко, Л.Мойсеєв, П.Шульц, М.Наливкіна), систематичні розкопки здійснюються з 1980 (В.Кутайсов). Літ.: Кутайсов В.А., Ланцов С.Б. Некрополь античной Керкинитиды. К., 1989; Кутайсов В.А. Античный город Керкинитида. К., 1990; Його ж. Керкинитида. Симферополь, 1992; Його ж. Керкинитида в античную эпоху. К., 2004. С.Б. Буйських.
ників, образний ряд стели відображає поліфункціональність верховної влади того часу й може тлумачитись як антропоморфiзована модель сусп. устрою iндоарiїв (див. Арії). Лiт.: Крылова Л.П. Керносовский идол (стела). В кн.: Энеолит и бронзовый век Украины. К., 1976; Давня iсторiя України, т. 1. К., 1997. В.I. Клочко.
Загальний вигляд розкопу в перший рік археологічного дослідження Керкінітиди експедицією Інституту археології АН УРСР. 1980.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЕРКІНІТИДА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
