КЕМІ-ОБИНСЬКА КУЛЬТУРА — археол. к-ра раннього бронзового віку, поширена в Криму, степовому Причорномор’ї та Приазов’ї, де вона є синхронною ямній культурно-історичній спільності та передує катакомбній культурно-історичній спільності. Назву отримала від кургану Кемі-Оба, розкопаного 1957 поблизу м. Білогірськ у Криму. К.-о.к. притаманні підкурганні поховання в кам’яних скринях або ямах, перекритих кам’яними брилами, часто оточених кромлехами (кургани Курбан-Байрам, Скала та Мамай в Криму, біля сіл Олександрівка та Старосілля, курган Кічкас (нині в межах м. Запоріжжя), кургани в степовому Причорномор’ї тощо), а також антропоморфні стели (села Наталівка в Запоріз. обл., Керносівка в Дніпроп. обл.; див. Керносівський ідол). Померлих ховали в зібганому положенні на боці чи на спині, посипали вохрою.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЕМІ-ОБИНСЬКА КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
