КЕДРОВ Михайло Олександрович (13.09.1877—29.10.1945) — діяч рос. флоту (контр-адмірал, 1916); учасник Білого руху (див. також Білий рух в Україні) в роки громадян. війни 1918—20, віцеадмірал (1920). Закінчив Мор. корпус, Михайлівську артилер. акад. (1907) в Санкт-Петербурзі. Під час російсько-японської війни 1904—1905 брав участь в обороні Порт-Артура (нині м. Люйшунь, Китай), у Цусімській битві (1905). У роки Першої світової війни: пом. мор. міністра Росії (квіт.—черв. 1917), пізніше — командир бригади лінійних кораблів Чорномор. флоту. В Білому русі з 1917. Від жовт. 1920 — команд. Чорномор. флотом, забезпечував евакуацію військ Російської армії з Криму до Туреччини. У листоп.—груд. 1920 — команд. Рос. ескадри в Бізерті (Туніс). Пізніше емігрував до Франції, де був головою Рос. мор. офіцерського корпусу. П. у м. Париж. Літ.: Доценко В.Д. Морской биографический словарь. СПб., 1995; Рутыч Н. Биографический справочник высших чинов Добровольческой армии и Вооруженных Сил Юга России: Материалы к истории Белого движения. М., 1997; Клавинг В.В. Белая гвардия. СПб., 1999. Л.В. Гриневич.
ЦК. У листоп.—груд. 1917 виконував обов’язки товариша ген. секретаря військ. справ Генерального секретаріату Української Центральної Ради. За доби Української Держави — чл. Українського національного союзу. 3 трав. 1919 призначений кер. держ. інспекції Армії Української Народної Республіки, полковник. 1919—21 — військ. аташе у дипломатичних представництвах УНР у Латвії, Естонії та Фінляндії. Від 1921 — на еміграції, спочатку у м.Відень, згодом у США. 1926—33 — співред. газ. «Свобода», 1955—63 — кер. укр. від. радіостанції «Голос Америки». Автор спогадів «Обриси минулого», «1917-й рік» (1966). П. у м. Нью-Йорк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЕДРОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
