КАЩЕНКО Микола Феофанович (07.05(25.04).1855—29.03.1935) — біолог, ембріолог, селекціонер. Д-р медицини (1884), проф. (1888), д-р зоології (1901), акад. УАН (1919; з 1921 — ВУАН; нині Національна академія наук України). Н. на х. Веселий (нині смт Веселе Запоріз. обл.) в багатодітній сім’ї дрібномаєтних дворян козац. походження. Брат А.Кащенка. 1875 закінчив зі срібною
медаллю Катериносл. г-зію і вступив на мед. ф-т Моск. ун-ту (опановував там методи мікроскопічних досліджень під кервом проф. зоології А.Богданова). 1876—80 навч. в Харків. ун-ті, а після його закінчення викладав у ньому курс порівняльної анатомії, гістології та ембріології. 1884 захистив докторську дис. на тему: «Эпителий человеческого хориона и его роль в гистогенезе последа». Під час наук. відрядження до Німеччини та Італії (1886— 88) працював у лабораторіях В.Гіса, Г.Вальдейєра, О.Гертвіга, на зоологічній станції А.Дорна в Неаполі, слухав лекції Е.Геккеля та Е.Альтмана. 1888—1912 займав посаду проф., з 1889 — також зав. каф-ри зоології та порівняльної анатомії, з 1894 — ректора Томського ун-ту. 1888 заснував при ун-ті зоологічний музей. Здійснив кілька наук. експедицій: 1890 — на річку Об, 1891 — на Барабинські озера, 1898, 1900 — на Алтай, 1899 — уздовж сибірської залізниці між містами Омськ, Томськ та Красноярськ (нині всі міста в РФ). 1901 працював у Зоологічному музеї Петерб. АН. 1909 йому було присвоєно звання заслуженого проф., і він був нагороджений орденом св. Володимира 3-го ст. 1897—1912 брав участь у Томському міськ. управлінні (почесний мировий суддя). Був дійсним статським радником. 1903 працював у комісії з реорганізації вищих навч. закладів у Санкт-Петербурзі (розробляв правила захисту докторських дис. та порядок заміщення викладацьких посад в ун-тах). Був учасником рос. і міжнар. з’їздів: антропологічного, зоологічного, акліматизаційного, ботаніко-зоологічного (1887, м. Москва); археологічного (1896, м. Рига; нині столиця Латвії) та 10-го анатомічного (1882, м. Лейпціг, Німеччина). 1891 організував т-во садівництва, 1898 — Західносибірське т-во с. госп-ва. Брав участь у роботі відділу Рос. т-ва захисту тварин. 1905 очолював бюро томського відділу «Союзу 17 октября» (див. Октябристи), на виборах до 2-ї Держ. думи від Томська (1906; див. Державна дума Російської імперії) був заст. голови губернських виборчих зборів. 1910 ініціював створення і став одним з перших ви-
кладачів Сибірських вищих жін. курсів. 1912 переїхав до Києва. Очолив тут каф-ру зоології на с.-г. від-ні Київ. політех. ін-ту. 1913 брав участь у 13-му з’їзді рос. природознавців та лікарів. 1917— 18 разом з проф. В. Пашкевичем організував курси з вивчення лікарських рослин. 1918 запрошений до роботи в Комісії з вироблення законопроекту про заснування УАН. 1918—21 очолював 2-й фіз.-мат. відділ УАН, каф-ру акліматизації, зоологічний кабінет. 1918 організував і до 1933 був дир. Акліматизаційного саду УАН (1929 при установі був відкритий Музей акліматизації). 1919 створив і до 1926 очолював Зоологічний музей УАН. Брав участь у Комісії з вивчення природних багатств України, в К-ті з вивчення фауни України. Був дійсним членом т-в природодослідників при Харків. та Київ. ун-тах, Харків. т-ва дослідних наук, Київ. т-ва дослідників природи, Київ. т-ва с. госп-ва та ін. Ініціював створення багатьох наук. видань, у т. ч. таких, як: «Вісник Фізико-математичного відділу», «Праці Акліматизаційного саду», «Український зоологічний журнал», «Видання КАС при ВУАН», «Записки Фізикоматематичного відділу». Опублікував понад 200 наук. досліджень з ембріології, гістології, мікроскопічної техніки, археол. палеонтології, зоології, акліматизації культ. рослин в умовах Сибіру і України. Заклав основи патологічної ембріології, розробив систему вивчення тваринного світу Сибіру, відкрив нові види та підвиди тварин. Розробив теор., методологічні та наук. основи акліматизації, які стали класичними. Займався виведенням нових плодових рослин, селекційною роботою з лікарськими і тех. рослинами. П. у м. Київ. Тв.: Эпителий человеческого хориона и его роль в гистогенезе. Х., 1884; Краткое руководство по зоологии, преимущественно для студентов медицины. Томск, 1892; Сибирские высшие женские курсы, их положение, нужды, надежды. Томск, 1912; Cмерть и долголетие с биологической точки зрения. М., 1914; На допомогу Київському акліматизаційному садові. К., 1925; Перетворення живої природи. К., 1928.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАЩЕНКО МИКОЛА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
