КАЩЕНКО Адріан (Андріан) Феофанович (псевд. і криптоніми — А.Тертишний, А.Будій, Дніпровий Микола, А.К., К-о А. та ін.; 01.10(19.09).1858—29.03.1921)
Кащенко А. «Великий Луг Запорожський». Катеринослав, 1917. Обкладинка.
160 КАЩЕНКО
М.Ф. Кащенко.
— письменник, етнограф, громад. та культ. діяч. Н. на х. Веселий (нині смт Веселе Запоріз. обл.) в багатодітній родині дрібномаєтних дворян козац. походження. Брат М.Кащенка. Із 3-го класу г-зії перейшов до юнкерського уч-ща, по закінченні якого (1870-ті рр., Катеринослав, нині м. Дніпропетровськ) кілька років перебував на військ. службі. Вийшовши у відставку, працював контролером у залізничному відомстві спочатку в Катеринославі (забрав до себе батька, який на той час розорився), потім у Пермі (1904—08; нині місто в РФ), Санкт-Петербурзі, Туапсе (1911— 13; нині місто Краснодарського краю, РФ); з 1914 — знову в Катеринославі. Співпрацював з «Просвітою» (див. Просвіти), організував укр. нар. хор, відкрив б-ку, влаштовував вечори пам’яті Т.Шевченка, листувався з Оленою Пчілкою, Панасом Мирним, П.Стебницьким. Друкуватися почав з 1883. Популярністю користувалися його істор. тв.: «Запорожська слава» (1906), «На руїнах Січі» (1907), «Борці за правду», «Під Корсунем», «Над Кодацьким порогом (про гетьмана Івана Сулиму)» (усі — 1913), «З Дніпра на Дунай» (1914), «Гетьман Сагайдачний» (1915), «Мандрівка на пороги» (1916), «Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запорожжя» (1917), «Зруйноване гніздо» (1919). Писав також вірші та п’єси. 1917 заснував «Українське видавництво А.Кащенка в Катеринославі», в якому друкував (перевидавав) свої твори. Восени 1917 приїздив до Києва. Звертався з проханням до
Української Центральної Ради про призначення йому пенсії, однак йому було відмовлено. Наприкінці 1918 його вид-во згоріло, а сам він тяжко захворів. Від 1919 був прикутий до ліжка. П. у м. Катеринослав. За часів СРСР усі книжки К. були вилучені з б-к і до 1989 не був надрукований жодний його твір. Доля упорядкованого 1921 П.Єфремовим 6-томного зібрання творів К. невідома. Особистого архіву письменника та його листування до цього часу не знайдено, могила його не збереглася. Тв. К. перевидавалися в Німеччині, Чехословаччині, Канаді та ін. країнах. Тв.: Оповідання про славне військо запорозьке низове. Катеринослав, 1916; Борці за правду: Історичні оповідання. Канада, 1946; Кость Гордієнко. Едмонтон, 1946; У запалі боротьби 1914. Лондон, 1947; Славні побратими. Б/м, 1947; Зруйноване гніздо. Б/м, 1947; З Дніпра на Дунай. Берлін, 1948; І з поля, і з моря... «Україна», 1989, № 22; Дніпропетровськ, 1991; К., 1992; Під Корсунем. К., 1992; Над Кодацьким порогом: Історичні повісті та оповідання. К., 2001. Літ.: Юноша В. [Єфремов П.] Белетрист-романтик. «Книгар» (К.), 1918, груд.; Біднов В. Спомини про Адріана Кащенка. «ЛВН», 1923, т. 80, № 7; Лотоцький О. Сторінки минулого, т. 2. Варшава, 1933; Пінчук С. Післямова до «Зруйнованого гнізда». «Дзвін», 1991, № 8; Баран Є. «Вони жили і з ними жив і я...». «Друг читача», 1991, 15 трав.; Шевельов Ю. У довгій черзі: проблеми реабілітації. «Україна. Наука і культура» (К.), 1991, вип. 25; Чабан М. Два погляди на Кащенкову романтику. «Наше місто», 1993, 29 черв.; Чабан М. Будій приспаних сердець. В кн.: Український історичний календар’96. К., 1995; Загоронюк Л. Співець козацької слави. «Військо України», 1998, № 11—12; Чабан М. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905—1921). Дніпропетровськ, 2002; Таємниця Адріана Кащенка. В кн.: Чемерис В. Три шаблі над скарбом. Дніпропетровськ, 2004. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАЩЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
