КАПІТАЛІЗМ як термін, як спосіб організації виробничої діяльності, як влада капіталістів. Уперше слово «капіталізм» (саме — «капіталізм», а не «капітал» чи «капіталістичний») почало з’являтися в друкованих текстах у серед. 19 ст. Відчутний поштовх його поширенню надав Л.Блан, в одній зі своїх праць, опублікованій
1850, він пояснював його значення таким чином: «Те, що я назвав би “капіталізмом”, є присвоєнням капіталу частиною членів суспільства». Однак лише після виходу у світ книги В.Зомбарта «Сучасний капіталізм» (1902) цей термін набув повнокровного життя. Тоді ж він входить і до лексикону послідовників К.Маркса (хоча сам К.Маркс ним і не послуговувався). Послідовники К.Маркса, вибудовуючи схему зміни в історичному розвиткові суспільства 5 сусп.-екон. формацій (рабовласництво, феодалізм, капіталізм, соціалізм, комунізм; див. Марксизм в історичній науці), зазвичай використовували термін «капіталізм» лише стосовно індустріального способу вир-ва, який веде свій початок з 18 ст. Ф.Бродель розрізняв два значення терміна «капіталізм» — як «своєрідного світу в собі, який відрізняється від глобальної соціальної та економічної обстановки, що його (цей світ) оточує» (це значення він іменував «давнім капіталізмом»), і як таку організацію сусп-ва, яка з 19 ст. стає панівною (він іменував її «неокапіталізмом»). Залучення терміна «капіталізм» до політ. текстів зробило його зміст доволі розпливчастим. Тому з часом дехто з професійних істориків (зважаючи на те, що, порівняно з ін. суспільствознавцями, саме історики найчастіше використовували цей термін) почали висловлюватися за вилучення його з обігу (Г.Гітон, Л.Февр). Але, як констатував Е.Шонфілд, підсумовуючи 1971 дискусії щодо доцільності подальшого послуговування терміном «капіталізм», вагомий «аргумент на користь того, аби й далі цей термін вживати, полягає в тому, що ніхто, навіть найпослідовніші його критики, не запропонували натомість ліпшого терміна». Нині терміном «капіталізм» найчастіше означають ядро такої екон. системи, яка являє собою органічне переплетіння різноманітних підпр-в, насамперед приватних, що в тій чи ін. формі конкурують між собою на вільному ринку. Така система в цілому є досить гнучкою й у разі, якщо вона наповнена дієвим гро-
мадським контролем (демократією), може ефективно (можливо, навіть найбільш ефективно з-поміж ін. систем) забезпечувати досягнення суспільного добробуту. Літ.: Крутіков В.В. Буржуазія України та економічна політика царизму в пореформений період. Дніпропетровськ, 1992; Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. К., 1994; Зомбарт В. Буржуа: этюды по истории духовного развития современного экономического человека. М., 1994; Шумпетер Й.А. Капіталізм, соціалізм і демократія. К., 1995; Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV—XVIII ст., т. 1—3. К., 1995—1998; Бальцерович Л. Социализм, капитализм, трансформация. Очерки на рубеже эпох. М., 1997; Альбер М. Капитализм против капитализма. СПб., 1998; Бриттан С. Капитализм с человеческим лицом. СПб., 1998. Д.С. Вирський.
Капіталізм як спосіб організації виробничої діяльності є сукупністю низки інституцій, передусім екон. та правових, що дають змогу приватним власникам виготовляти продукцію та отримувати прибуток. Визначальними складовими К. є: 1) приватна власність на засоби вир-ва (на землю, знаряддя праці, машини тощо) та на ідеї (авторське право); 2) правова система, що створює можливості приватному власникові отримувати прибуток (за умов обґрунтованого оподаткування); 3) сусп. договірні відносини, на ґрунті яких здійснюються акти продажу/купівлі, що стосуються вироб. діяльності, зокрема акти найму та звільнення робітників; 4) право приватного власника розпоряджатися прибутком, отриманим у результаті вироб. використання належної йому власності, так само, як і своєю власністю, тобто у будьякий спосіб, що не заборонений законом. Характерними ознаками К. є розширення сфер використання грошей та дії ринкових відносин. Для свого власного поступу К. постійно потребує інвестувань — або з отриманих раніше прибутків, або з наданих фінансовими посередниками кредитів. Однак гроші, ринки та інвестиції потрібні для капіталіст. організації екон. діяльності лише остільки, оскільки вони є інструментами для створення прибутку. Останній же є її (цієї діяльно-
сті) абсолютно необхідною умовою. Існує думка, що К. виник у Зх. Європі приблизно через 200 років після епідемії чуми 1349. Проте вона не є безспірною, оскільки певні елементи К. існували і в більш ранні періоди історії, причому як у Зх. Європі, так і на ін. континентах. Наприклад, гроші та ринки були принаймні у ранніх фінікійців, а розвинені кредитні ринки діяли в Індії та Китаї впродовж сторіч. Однак «ототожнення» початку сучасного К. із Зх. Європою відповідного періоду є поза сумнівом, хоча питання про те, чому сучасний К. виник саме тут, а не в більш заможних та економічно розвинених (на момент його виникнення) регіонах Аравії чи Азії, до цього часу невирішене. Наголоси в дискусії навколо цього питання, як правило, ставляться у відповідності до того, яким детермінантам становлення К. надається перевага — внутрішнім чи зовнішнім. У першому випадку мова йде про послаблення в західноєвроп. сусп-вах феод. зв’язків (див. Феодалізм), яке було зумовлене розвитком грошових відносин, а також про посилення абсолютистських монархій (див. Абсолютизм), які отримали з боку міських поселень (саме тут мешкали торгівці та ремісники) підтримку у своїй боротьбі з феод. знаттю. У другому випадку особливе значення надається сутичці європейців з ісламською цивілізацією під час хрестових походів і пошуку ними альтернативних торг. шляхів у відповідь на захоплення арабами традиційних сухопутних магістралей, а також створенню маневрених гармат, якими озброювалися їхні флотилії, що могли відтепер плавати на великі відстані від своїх баз і повсюдно мати надійний захист. Усі ці й подібні до них фактори, до яких так чи інакше апелюють прибічники першого і другого підходів, є, по суті, взаємозалежними, а отже, необхідний і відповідний синтез самих цих підходів. Але за будь-якого тлумачення процесу становлення сучасного К. незаперечною є визначальна роль у цьому процесі Зх. Європи. Особливий вплив на цей процес мали домінуючі в західноєвроп.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАПІТАЛІЗМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
