КАНЦЕЛЯРИСТ — назва молодшого службовця однієї з канцелярій: Генеральної військової канцелярії, Генеральної скарбової канцелярії, Канцелярії генеральної військової артилерії, Канцелярії малоросійського генерал-губернатора, полкової канцелярії, сотенної канцелярії. Канцеляристів призначали з-поміж випускників Києво-Могилянської академії та дітей козацької старшини. Посада К. була однією з перших сходинок кар’єри службовців. Терміном «канцелярист» з означенням «старший» називали також осіб, які займали вищі полкові або генеральні посади, зокрема, старшим канцеляристом (урядовець Ген. військ. канцелярії) називали заст. генерального писаря. Канцеляристи брали участь у вирішенні госп., адм., суд., дипломатичних справ, працювали над упорядкуванням законодавства. Компетенція канцеляристів Ген. військ. канцелярії (військових канцеляристів) поширювалася й на ін. установи — скарбову, похідну, полкові та сотенні канцелярії, де вони вирішували питання розмежування земель та виконували функції мирових суддів. Кількість не була сталою, зокрема військ. канцеляристів у 1728 було 25 осіб, а в 1742 — 179. На їх утримання надавалися рангові маєтності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАНЦЕЛЯРИСТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
