КАМПОВ Павло Федорович (н. 21.09.1929) — публіцист, громад. діяч, учасник опозиційного руху (див. Дисидентські (опозиційні) рухи 1960—1980-х років в Україні). Н. в с. Ділок (нині село Мукачівського р-ну Закарп. обл.). Закінчив Мук ачівський кооп. технікум (1949). 1949—50 працював бухгалтером Міжгірської райспоживспілки, 1951 — учитель математики Нересницької серед. шк., 1952—60 — дир. Дубівської 8-річної шк. Тячівського р-ну. 1958 закінчив мат. ф-т Ужгородського ун-ту. 1960—70 — методист, зав. кабінету Закарп. ін-ту вдосконалення кваліфікації вчителів, а за сумісництвом — 1968—70 викл. математики Ужгородського унту. Закінчив аспірантуру в Укр. НДІ педагогіки в Києві (1969; підготував канд. дис., але не захистив її через арешт). Під час виборів до ВР СРСР 14 черв. 1970 частина виборців (за твердженням слідчого КДБ при РМ УРСР — 37 тис.) викреслила призначених Комуністичною партією України кандидатів у депутати і вписала прізвище Кампова, рекомендованого до обрання з-поміж чотирьох осіб анонімними летючками, масово поширеними напередодні виборів. 16 черв. 1970 К. заарештували, звинуватили в спробі створення «Партії національного відновлення Підкарпатської Русі», усній антирад. пропаганді, написанні наклепницького листа в ЦК КПРС та статті «25 років надій і розчарувань» під псевдонімом Петро Подкарпатський про упосліджене становище Закарпатської України в складі СРСР. 25 груд. 1970 таємним засіданням Закарп. обласного суду К. був засуджений до 6 років таборів суворого режиму і заслання на 3 роки. В ув’язненні став інвалідом 2-ї групи у зв’язку з падінням зору. 18 квіт. 1977 звільнений із заслання за станом здоров’я. Був безробітним, працював економі-
П.Ф. Кампов.
52 КАМ’ЯНА
Кам’яна Могила. Наскельний малюнок.
стом на меблевій ф-ці т-ва глухонімих та в Радванському кар’єрі у Львів. обл. Продовжував опозиційну діяльність. Підтримував зв’язки з колишніми політв’язнями, А.Сахаровим, Українською громадською групою сприяння виконанню Гельсінкських угод. 13 лип. 1981 — черговий арешт і звинувачення в незаконному отриманні пенсії за інвалідністю (установленою, однак, перед тим шістьма комісіями: у таборі в Томську (нині місто в РФ) та Ужгороді). Вирок — 10 років таборів суворого режиму з конфіскацією майна і засланням на 3 роки. В таборах писав звернення, заяви, статті, передавав їх на волю, окремі публікувалися за кордоном. Влаштовував протестні голодування. За це його жорстоко карали. Так, у таборі ОР-216/3 (Кіровська обл., нині РФ) він відсидів у карцері понад 500 діб
референтом нар. депутата, з груд. 1999 до січ. 2007 — секретарем комісії з питань поновлення прав реабілітованих Закарп. обласної ради. Від 1997 очолює Ужгородське міськрайонне т-во політв’язнів і репресованих. Автор 265 статей та трьох книг. Чл. Нац. спілки журналістів України (2003). Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ст. (2004). Мешкає в Ужгороді. Тв.: Лист політичного засланця Павла Кампова до Суслова. «Сучасність», 1977, № 7—8; Закарпаття у щупальцях великодержавних шовіністів. Там само, 1982, № 4—5; Роки переслідувань і знущань. Там само, 1987, № 7—8; Подкарпатський П. 25 років надій і розчарувань. «Русинський світ», т. 1. 1999; Рідна земле, мій притулку і плахо: Спогади політв’язня брежнєвсько-андроповських ГУЛАГів. Ужгород, 2001; Наша доля — мій неспокій. Ужгород, 2003; Чорне жало виходить зі схованки. Ужгород, 2004. Літ.: Сусленський Я. Вгамуйтеся нелюди! Кого караєте... «Сучасність», 1982, № 6; Кешеля Д. І Син Божий заплакав би. В кн.: Крізь пекло ГУЛАГів. Документи, спогади, нариси. Ужгород, 1996; Карасик С. Кампов Павло Федорович. В кн.: Міжнародний біографічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР, т. 1. Україна, ч. 1. Х., 2006. Ю.Д. Зайцев.
Кам’яна Могила. Наскельні малюнки.
Кам’яна Могила. Загальний вигляд. Фото 2006.
Музей Державного історикоархеологічного заповідника «Кам’яна Могила». Фото 2006.
та ще півроку у внутр. табірній тюрмі. Завдяки протестам укр. та світ. громадськості 30 серп. 1989 звільнений, а 1991 реабілітований. Вступив у Народний рух України. До 1992 не міг влаштуватися на роботу. 1992—94 працював провідним спеціалістом від. в справах національностей Закарп. облдержадміністрації, 1996—1997
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАМПОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
