КАЛЬМІУСЬКИЙ ШЛЯХ — східний татарський шлях (сакма; татарською сукмак — шлях, стежка), протоптаний в 16 ст., відгалуження Муравського шляху, починався на межі кочовищ Єдичкульської орди і Джамбуйлуцької орди, йшов від верхів’я р. Молочні Води (нині р. Молочна), де відокремлювався від Муравського шляху, правим берегом р. Кальміус — землями Кальміуської паланки Вольностей Війська Запорозького низового, через Слобідську Україну і біля фортеці Тор (нині м. Слов’янськ) перетинав р. Сіверський Донець (прит. Дону)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАЛЬМІУСЬКИЙ ШЛЯХ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
