КАЛЬМІУС, Кармія — річка, що бере початок на пд. схилах Донецького кряжу і впадає в Азовське море (у межах Донецької області). У верхній та середній течіях долина К. переважно вузька, глибока, розчленована ярами та балками, в нижній течії схили долини пологі, широкі. Річище звивисте, подекуди порожисте, зарегульоване водосховищами і ставками. У доіндустріальну добу К. був багатий на рибу, а навколишні землі на дичину. Тому свого часу тер. в бас. К. була улюбленим місцем козац. промислів. Вздовж правого берега річки проходив Кальміуський шлях, яким татари робили наскоки на Слобідську Україну та пд. повіти Рос. д-ви. При витоках К. в 17 ст. розміщувалися численні козац. зимівники, на місці яких виросло с. Олександрівка, що входить нині до складу м. Донецьк. Нерідко тут відбувалися сутички між укр. промисловиками та ногайськими татарами (див. Ногайська орда). Басейн річки став тер. формування Кальміуської паланки з центром у фортеці Домаха, при гирлі К. (на тер. сучасного м. Маріуполь).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАЛЬМІУС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
