КАЛІНІН Костянтин Олексійович (29(17).12.1889 — 1940, за ін. даними, 22.10.1938) — авіаконструктор. Н. на Слобожанщині в м. Валуйки (нині місто Бєлгородської обл., РФ). Закінчив Одес. військ. уч-ще (1912), Гатчинську військ. авіац. шк. (1916). В роки Першої світової війни слу-
36 КАЛІНІНДОРФ
В.В. Калініченко.
нів («особых совещаний»), що стали складовою ч. механізму політ. репресій у країні. 25 жовт. 1938 органи НКВС арештували його дружину Катерину (1882— 1960; дівоче прізв. — Лорберг; з 1907 — чл. РСДРП(б)—ВКП(б), з 1936 — чл. Верховного Суду СРСР) за звинуваченням в антирад. діяльності та зв’язках із троцькістами (див. Л.Троцький). Ніяких кроків до визволення Катерини, з якою він був одружений з 1905 і мав 5 дітей, він не зробив, і 25 квіт. 1939 її засудили на 15 років таборів та з поразкою в правах на 5 років (була помилувана 14 груд. 1946, невдовзі після смерті К.). 1938 був обраний головою Президії ВР СРСР. Перебуваючи на цій посаді, формально мав деякі повноваження вищої посадової особи д-ви (в країні його називали «всесоюзним старостою»), однак, по суті, виконував лише представницькі держ. функції. П. у м. Москва. Похований на Красній площі біля Кремлівської стіни. Літ.: Максакова Л.В. Агитпоезд «Октябрьская революция» (1919— 1920). М., 1956; Петров В.И. М.И. Калинин на Украине (1920 г.). К., 1962; Петров В.І. М.І. Калінін в Україні. «УІЖ», 1965, № 12; Білий П.Х. Документи ЦДАЖР про перебування М.І. Калініна на Україні. «Архіви України», 1979, № 6; Городецький Я.С. Рейс у Донбас агітпоїзду «Октябрьская революция» в 1920 р. «УІЖ», 1983, № 2; Залесский К.А. Империя Сталина: Биографический энциклопедический словарь. М., 2000. В.Ю. Васильєв.
ні перетворення на Лівобережній Україні (кінець 1919—1923 рр.)», 1994 — докторську дис. на тему: «Селянське господарство України в період НЕПу». Автор понад 130 друкованих праць, у т. ч. 9 індивідуальних та колективних монографій, 4 підручників і навч. посібника. Тв.: Селянське господарство України в доколгоспний період (1921— 1929 рр.). Х., 1991; Селянське господарство України в період непу: іст.екон. дослідження. Х., 1997; Політична історія України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К., 2001 (у співавт.); Історія міста Харкова ХХ ст. Х., 2004 (у співавт); Історія України, ч. 3: 1917— 2003 рр.: Підручник для істор. ф-тів вищих навчальних закладів. Х., 2004 (у співавт.); Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна за 200 років. Х., 2004; Історія українського селянства, т. 2. К., 2006 (у співавт.). Літ.: Історичний факультет: від покоління до покоління. Х., 2004; Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 1. К.—Львів, 2005; Володимир Вікторович Калініченко — професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: Біобібліографічний покажчик. Х., 2007. О.О. Ковальчук.
українців. Не підтримали ідею «виховної місії інтернату» також польс. шовіністи. 1880—86 листувався з В.Антоновичем, таємно зустрічався з ним. І.Франко залишив про К. спогади. П. у м. Львів. 1891—1902 вийшли з друку 12 томів праць В.Калінки. Літ.: Чорновол І. Спогади Івана Франка про князя Романа Чарторийського і Валеріяна Калінку. «Молода нація», 1998, № 8; Його ж. Польсько-українська угода 1890—1894 рр. Львів, 2000. І.П. Чорновол.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Калінін Костянтин Олексійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
