КАЛЕНДАР МІСЯЦІВ РОКУ В ОЛЬВІЇ (грец. рбсбрзгмб; лат. calendarium — буквально «боргова книга»). Відомий з графіті Андокіда 5 ст. до н. е. Містить перелік назв усіх місяців року, вживаних в Ольвії, і є ідентичним місячному календареві Мілета (ста-
родавнє місто в Малій Азії): тауреон, таргеліон, каламайон, панемос, метагейтніон, боедроміон, куанепсіон, апатуріон, посейдіон, ленейон, антестеріон, артемісіон. Більшість назв місяців є такою самою, як і назви свят, що відбувалися у відповідні періоди. Початок року припадав на весняне рівнодення. Рік мав 12 місяців по 30 і 29 днів поперемінно, усього 354 дні. Додатковий місяць для ліквідації нагромаджених за рахунок різниці між місячним і астрономічним календарями днів вставлявся через певні проміжки часу і мав назву «першого місяця».
«Народній ілюстрований калєндар товариства “Просвіта” на переступний рік 1932». Львів, 1931. Обкладинка.
Уламок скіфосу із перераховуванням місяців року в Ольвії. 5 ст. до н. е.
В ін. антич. містах Пн. Причорномор’я (див. Античні держави Північного Причорномор’я) назви місяців року були іншими. Зокрема, в містах Боспору Кіммерійського вони були такими: дейос, апелайос, автунайос, дустрос, гіперберетайос, дайсиос, перетійос, ксандікос, лойос, горпіайос, артемісіос і панемос (лише останні дві з цих назв збігаються з ольвійськими назвами). А 5 відомих на сьогодні назв місяців у Херсонесі Таврійському були такими: діонісій, евклей, лікей, латой, гераклей. Літ.: Корпус боспорских надписей. М.—Л., 1965; Виноградов Ю.Г., Русяева А.С. Культ Аполлона и календарь в Ольвии. В кн.: Исследования по античной археологии Северного Причерноморья. К., 1980; Кадеев В.И. Херсонес Таврический. Быт и культура (I—III вв. н. э.). Х., 1996. А.С. Русяєва.
назви: «Народний календарь на рік...» (1870, 1872), «Календарь “Просвіти” на рік...» (1880), «Календар товариства “Просвіта” на рік...» (1881—82), «Илюстрований календарь товариства “Просвіта” на рік...» (1883), «Илюстрований калєндарь Товариства “Просвіта” на рік...» (1884—95) та ін. Редакторами цих видань були: О.Партицький (1870), Ю.Целевич (1872), Ю.Романчук (1880), В.Лукич (В.Левицький; 1881—87, 1893), К.Паньківський (1888—90), В.Левицький (1891—
92, 1894—95; 1902), П.Огоновський, К.Левицький (1896; 1897), О.Борковський (1898—1901), К.Левицький, К.Кахникевич (1903— 05), І.Петрушевич (1906, 1907), Я.Веселовський (1908, 1915), Ю.Балицький (1909—14), В.Левицький (1916—18), Ф.Федорців (1922), С.Шах (1923—25), Ф.Федорців, С.Шах (1926), В.Мудрий (1927—32), А.Курдидик, Ф.Дудко (1935), І.Брик (1936—37), Ю.Шкрумеляк (1937—40). Всього опубліковано 60 річників. Їхні осн. рубрики: календарна частина (істор., астрономічний, церк., жидівський календарі); інформаційна частина (про «прав’ячу» династію, курси валют, приписи і цінники поштових і телеграфних послуг тощо); повчально-забавна, а з 1880-х рр. — літ.-наук. частина (худож. твори тощо); госп. частина (екон. поради), а також інформація про європ. д-ви й народи. Згодом з’являлися додаткові рубрики: лікарська; ветеринарія; педагогіка; наука тощо. Літ. частини календарів на 1892—94 рр. вийшли окремими виданнями під назвами: «Рідний зільник», «Левада» і «Рідна стріха» (1894).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАЛЕНДАР МІСЯЦІВ РОКУ В ОЛЬВІЇ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
