КАБІНЕТ РАДЯНСЬКОГО БУДІВНИЦТВА І ПРАВА ПРИ ПРЕЗИДІЇ ВУАН
КАБІНЕТ РАДЯНСЬКОГО БУДІВНИЦТВА І ПРАВА ПРИ ПРЕЗИДІЇ ВУАН (до 1934 — Кабінет радянського будівництва при Комісії для виучування радянського права ВУАН) — наук.метод. установа ВУАН (нині Національна академія наук України) в 1930—34. Заснований відповідно до постанови листопадової сесії ВУАН 1930 з метою зближен-
ня фундаментальної науки з практикою рад. буд-ва. В кабінеті, який створювався при Комісії для виучування радянського права ВУАН, планувалося зосереджувати законодавчі та бібліогр. матеріали, аналіз суд. практики тощо. Установа мала допомагати практичним працівникам і водночас на основі теор. знань вивчати й узагальнювати передовий досвід рад. буд-ва. Особлива увага приділялась опрацюванню питань нового районування, проблем діяльності державних органів у районах суцільної колективізації сільського господарства. Реальна робота кабінету розпочалася з трав. 1931. В ній були задіяні правознавці А.Кристер (керівник), М.Товстоліс, В.Марченко, Й.Лехтман (з осені 1931), а також науково-технічний співробітник В.Соколовська. 1932 були звільнені з роботи М.Товстоліс та В.Марченко. В період реорганізації ВУАН кабінет, згідно з постановою Президії ВУАН від 13 лют. 1934, було перетворено на Кабінет рад. буд-ва і права при Президії ВУАН, а його склад поповнили окремі співробітники ліквідованих академічних юрид. установ (Комісії ВУАН для виучування радянського права, Комісії ВУАН для виучування звичаєвого права України, Комісії ВУАН для виучування історії західноруського і українського права). До новоутвореного кабінету ввійшли також академіки О.Гіляров і М.Василенко. Формально керівника в установі вже не було, а її вченим секретарем призначили Й.Лехтмана. Офіц. завданням кабінету було «опрацьовувати питання радянського будівництва в їх теоретичному зв’язку з основним завданням підсилення органів пролетарської диктатури, а також вивчення проблем державного апарату у зв’язку з боротьбою з бюрократизмом». У новому статусі кабінет проіснував кілька місяців і був ліквідований наприкінці 1934. І.Б. Усенко.
кремацій та 18 тілопокладень (деякі здійснено в ямах з підбоями й заплічками). Інвентар поховань містив гончарну та ліпну кераміку, побутові речі й прикраси. Особливості ритуалів поховань, а також типи відповідного інвентарю мають помітні елементи герм., пізньоскіф. та сарматського походження (див. Готи, Скіфи, Сармати), що, на думку археологів, свідчить про змішаний склад нас. причорномор. групи черняхівської культури. Літ.: Магомедов Б.В. Каборга IV (раскопки 1973—1974 гг.). В кн.: Могильники черняховской культуры. М., 1979; Його ж. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. К., 1987. Б.В. Магомедов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАБІНЕТ РАДЯНСЬКОГО БУДІВНИЦТВА І ПРАВА ПРИ ПРЕЗИДІЇ ВУАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
