ІТАЛІЙСЬКІ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ 19—20 століть. Перші італійські громади з’явилися на укр. землях на поч. 19 ст. в нових портових містах Пн. Причорномор’я. Вони складалися з емігрантів з Апеннінського п-ова, зайнятих переважно у сфері торгівлі. Негоціанти-італійці утворили свої громади в Одесі, Феодосії, Керчі, Маріуполі, Миколаєві та Бердянську. Формуючи муніципальну інфраструктуру, італ. купці залучали до цієї роботи земляків-моряків (матросів та капітанів торг. суден), робітників порту, будівельників, маклерів товарних бірж та ін. фахівців. Так, у професійній структурі найстарішої — одес. громади — були представлені, зокрема, дрібні торговці, ремісники, викладачі, архітектори, співаки, музиканти, скульптори (гол. чин. мармурники). На поч. 19 ст. чисельність італ. громади Одеси становила 800 осіб (заг. кількість мешканців міста 7—8 тис. осіб), 1834 — 1016 осіб (усе нас. Одеси та її околиць складало 61 899 осіб), 1837—1600 осіб. Переорієнтація в 2-й пол. 19 ст. хлібної торгівлі Італії на північноамер. ринок зумовила відтік негоціантського елементу з Одеси: 1897 тут уже мешкало 286 працездатних італійців чол. статі, 1905 всього бл. 650 осіб. Майже одночасно одес. італ. громади виникли в Криму: у Феодосії (на поч. 19 ст.), в Керчі (у 1820-х рр.). За переписом нас. 1897 (за мовною ознакою), в Керчі та її передмістях мешкало 816 італійців, у Феодосії — 55, Бердянську — 171 особа. Наприкінці 19 ст. сформувалися італ. громади в Києві та Харкові. Під час української революції 1917—1921 та громадянської війни в Україні 1917—1921 спостерігається відтік італійців з України, осн. ч. яких повернулася на батьківщину. Італ. уряд взяв активну участь у цьому процесі, направивши кораблі в чорномор. порти для ви-
возу співвітчизників, які бажали повернутися на батьківщину. Тоді до Італії повернулося, зокрема, з крим. міст бл. 150 осіб. На поч. 1920-х рр. більшість І.г. в У. припинила своє існування. Однак деякі громади кількісно зросли. Так, керченська громада в 1930 налічувала 1300 осіб. Але після репатріацій 1930—40-х рр. та втрат у ході Другої світової війни і вона істотно зменшилася. За переписом нас. 1989, у місті мешкало 316 італійців. Літ.: Шмаков А. Исторический очерк основания и развития г. Одессы. В кн.: Труды Одесского статистического комитета, вып. 3. Одесса, 1870; Орлов А.А. Исторический очерк Одессы с 1794 по 1803 год. Одесса, 1885; Sperandeo P.G. Gli Italiani nel Mar Nero. La colonia di Odessa. «Rivista d’Italia», 1906, agosto; Cazzola P. Viaggiatori russi a Genova e in Riviera. В кн.: Genova dei grandi viaggiatori. Roma, 1990; Варварцев М. Італійці в культурному просторі України; кінець XVIII — 20-ті рр. ХХ ст. Історико-біографічне дослідження (словник). К., 2000; Risaliti R. Deportati da Stalin: la tragedia della comunitB italiana di Crimea. В кн.: Bertelli S., Bigazzi F. PCI: La storia dіmenticata. Montadori, 2001; Бацак К. Італійська еміграція в Україні наприкінці XVIII — у першій третині XIX століття. Витоки. Формування. Діяльність. К., 2004. К.Ю. Бацак.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІТАЛІЙСЬКІ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
