ІСТОРИЧНО-АРХЕОГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ ВУАН — н.-д. установа істор. профілю. Ств. на січневій 1934 сесії ВУАН (нині Національна академія наук України) разом із 20 ін. НДІ. Розпочав діяльність 1 лют. 1934, однак уже 17 листоп. 1934 був ліквідований за наказом неодмінного секретаря ВУАН. Обов’язки дир. виконував Ф.Козубовський, із квіт. — учений секретар І.Кравченко. В складі ін-ту працювали сектори: історії партії (н. с. Ю.Рахманінов), історії України (кер. — С.Кокошко, ст. н. с. О.Баранович, І.Кравченко, О.Оглоблин, І.Слизький, н. с. М.Грищенко, Ф.Ястребов, м. н. с. К.Лазаревська), історії Зх. України (н. с. В.Лемешко), історії Росії і народів СРСР (ст. н. с. М.Харитонов, н. с. К.Антипович, м. н. с. А.Грінберг), історії Заходу та Сходу (ст. н. с. Є.Погребинський, Л.Розен, К.Штеппа). В штаті ін-ту значилися також акад.
М.Грушевський та ст. н. с. К.Грушевська. Перед ін-том було поставлено завдання: вивчення «ленінського етапу в історичній науці», «історії класової боротьби за часів феодалізму, капіталізму і за диктатури пролетаріату», колг. руху та історії міст, пролетарських революцій на Заході і Сході, історії громадян. війни 1918—20 та історії ф-к і з-дів, а також участь в експедиціях з метою вивчення Полісся й Донбасу та «боротьба з великодержавницьким шовінізмом й українським націоналізмом як головною небезпекою в історіографії». Готувались до публікації археогр. збірники матеріалів до історії укр. буржуазії (А.Грінберг), смілянських цукроварень (І.Кравченко), про селянські революційні війни 1648, про господарство Києво-Печерської лаври (обидва — К.Лазаревська) та кількатомні «Матеріали з історії селянських воєн в XVII ст. на Україні» (роботу, розпочату в Археогр. комісії ВУАН (див. Археографічні комісії України) 1932—33, у 1934 продовжували О.Баранович і Ф.Ястребов), однак за винятком деяких статей, ці праці надруковані не були. Були також підготовлені до друку (але теж не надруковані) «Праці експедиції для дослідження історії промисловості Правобережного Полісся» (О.Оглоблин) та видання «Руської правди» (розпочате ще Археогр. комісією ВУАН 1928, упорядник і автор археогр. передмови С.Юшков, коректура К.Лазаревської). Співробітники ін-ту також брали участь у підготовці підручника та хрестоматії з історії України. Друкованим органом ін-ту були «Записки Історичноархеографічного інституту», що мали виходити щоквартально, проте вийшло лише перше число (відп. ред. С.Кокошко), яке «уславилося» нищівними статтями І.Кравченка, Ф.Ястребова, І.Слизького, О.Оглоблина та О.Барановича, повністю присвяченими критиці робіт В.Антоновича, М.Грушевського, М.Довнар-Запольського та їхніх учнів. Літ.: Комаренко Н.В. Установи історичної науки в Українській РСР (1917—1937 рр.). К., 1973; Юркова О. Історично-Археографічний інститут ВУАН: десять місяців діяльності [1934 р.]. «Проблеми історії України: факти, судження, пошуки», 2001, вип.
5; Її ж. Історично-археографічний інститут: плани та діяльність (лютий — листопад 1934 р.). «Спеціальні історичні дисципліни: Питання теорії та методики. Збірник наукових праць на пошану Ярослава Івановича Дзири», 2002, число 8/9, ч. 2. О.В. Юркова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІСТОРИЧНО-АРХЕОГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ ВУАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
