ІСЛАМСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ — вищі навч. реліг. заклади, в яких отримують базову підготовку майбутні імами, викладаються основи ісламу і шаріату, фікх (мусульманське правознавство), араб. мова, історія країн Сходу. Термін навчання — 4 роки. В Україні діють 2 І.у.: у Києві при Духовному управлінні мусульман України (з 11 трав. 1993; президент — А.Тамім) та в Донецьку — при Духовному центрі
544 ІСОКРАТ
1397 внаслідок Кальмарської унії Норвегія об’єдналася зі Швецією та Данією і фактично потрапила під вплив останньої. Це стало початком дат. правління в І. 1551 дат. король Християн III провів в І. Реформацію. Крім того, на І. було накладено дат. монополію на торгівлю, що стало причиною зубожіння місц. нас. Торг. обмеження, стихійні лиха та голод призвели до того, що в 2-й пол. 18 ст. чисельність нас. острова скоротилася до 40 тис. осіб. І. остаточно втратила свою незалежність, альтинг перестав збиратися. Лише 1843 діяльність альтингу було відновлено, він став дорадчим органом дат. короля у справах, що стосувалися І., а через 10 років було скасовано торг. монополію. 1874 відбулося святкування тисячоліття заселення острова. Данія дарувала І. власну конституцію та передала контроль над бюджетом країни. 20 ст. стало переломним в історії І. 1918 І. отримала право самостійно визначати свою внутр. політику, тоді як Данія продовжувала контролювати сферу зовн. політики та оборону. Під час Другої світової війни Данія була окупована гітлерівською Німеччиною. Аби запобігти можливій окупації І., на острові висадилися брит. та амер. війська, що сприяло зростанню ісландської економіки й посилило вимоги незалежності. 17 лип. 1944, після проведення загальнонац. референдуму (97 % висловилися «за»), І. було проголошено незалежною республікою. І. де-юре є президентською республікою, однак де-факто президент виконує лише представницькі функції. Реально управління країною належить альтингу (однопалатному парламенту; 63 депутати), який є найстарішим в Європі. Альтинг обирається кожні 4 роки прямим голосуванням на пропорційній основі. Прем’єр-міністром, як правило, стає лідер партії/коаліції, що перемогла на виборах до парламенту, він же формує кабінет міністрів, який затверджується парламентом. Суд. влада представлена 8-ма регіональними судами та верховним судом. Усі судді призначаються міністром юстиції на довічний термін. І. — чл. Організації Об’єднаних Націй (з 1946), НАТО (з
1949), Ради Європи (з 1950) та ін. міжнар. орг-цій. Не зважаючи на відсутність корисних копалин, І. є країною з високим рівнем життя. ВВП на душу населення дорівнює 31,9 тис. дол. США (2004). Гол. галузь економіки — рибна пром-сть — забезпечує 70 % надходжень від експорту. Також важливу статтю експорту складає продаж алюмінію (виробляється з довізної сировини). І. має багаті гідро- та геотермальні ресурси, що повністю забезпечують потреби країни в електроенергії та тепловій енергії. Крім того, в І. розвинуті с. госп-во (вівчарство, вирощування овочів та ягід), туризм, суднобудування та судноремонт. На сьогодні уряд І. робить ставку на диверсифікацію економіки країни та розвиток нових галузей, таких, як програмне забезпечення, біотехнології, надання фінансових послуг тощо. І. залишається осторонь євроінтеграційного процесу (див. Європейська інтеграція), оскільки уряд вважає, що членство в Європейському Союзі може призвести до втрати контролю над рибними ресурсами країни. І. визнала незалежність України 19 січ. 1992, а 30 берез. того ж року були встановлені дипломатичні відносини. Укр.-ісландські відносини перебувають на стадії формування, йде процес створення договірно-правової бази для співробітництва, опрацьовуються проекти низки угод екон. характеру. Пріоритетними для розвитку укр.-ісландського торг. та інвестиційного співробітництва є рибальство та переробка риби, буд-во доріг, прокладання тунелів, тепло- та електромереж, ремонт та спільне вир-во мор. та річкових суден, авіац. сфера, туризм. Я.Л. Шолох.
донського). Він пропонував об’єднати Грецію під владою Філіпа, саме такий союз грецьких держав, за думкою І., здатен забезпечити внутр. мир в Елладі, її політ. незалежність та перемогу у війні з Персією. Ним написана промова для виступу в афінському суді одного з жителів Пн. Причорномор’я, де містяться свідчення про кредитно-грошові операції, екон. й політ. зв’язки Боспорського царства й Афін на поч. 4 ст. до н. е. Тв.: Речи. «Вестник древней истории», 1965, № 3—4; 1966, № 1—4; 1967, № 1, 3—4; 1968, № 1—4; 1969, № 1; 1969, № 2. Літ.: Cloche P. Isocrate et son temps. Paris, 1963; Скржинская М.В. Древнегреческий фольклор и литература о Северном Причерноморье. К., 1991. М.В. Скржинська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІСЛАМСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
