ІСИДОР (р.н. невід. — 1462) — київ. митрополит (1437). Перед тим — ігумен одного з монастирів у Константинополі. Грек за походженням. Уродженець м. Фессалоніки (нині м. Салоніки, Греція). Учасник Флорентійського собору (див. Флорентійська церковна унія 1439), де виступав як прихильник унії катол. та правосл. церков, укладеної 1439. 1440 повернувся до Києва, де отримав від місц. кн. Олелька Володимировича підтвердження прав, якими користувалися на тер. митрополичої єпархії його попередники. Навесні 1441 прибув до Москви з дружнім посланням від папи Євгенія IV. Невдовзі восени 1441 змушений був тікати з Москви в Литву, згодом в Рим (через неприйняття вел. кн. моск. Василієм II Васильовичем унії та визнання київ. кн. Олельком 1451 моск. митрополита Йони), де отримав від рим. папи єпархію, а 1458 — сан константиноп. патріарха (на той час номінальний). Біографію І. в пізнішій літ. традиції перекручено
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІСИДОР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
