ІРЧАН Мирослав (справжні прізв., ім’я та по батькові — Баб’юк Андрій Дмитрович; ін. псевдоніми — Абба, Б’юк, І.Мірко, Юрко Ропша та ін.; 14.07. 1897—03.11.1937) — поет, прозаїк, публіцист, драматург, перекладач, літературознавець, журналіст, історик, видавець. Н. в с. П’ядики (нині село Коломийського р-ну Івано-Франк. обл.). Із селян-бідняків. Із 7 років почав складати пісні. Навчався в коломийській г-зії, закінчив учительську семінарію у Львові (1914), тоді ж став друкуватися. Від початку Першої світової війни 1914 пішов добровольцем до Ле-
536 ІРШАВА
ків «Західна Україна». «Українське літературознавство», 1973, вип. 18; Винниченко В. Щоденник, т. 2. Едмонтон—Нью-Йорк, 1983; Кравчук П.І. Мирослав Ірчан — історик. В кн.: Кравчук П.І. Мої друзі і знайомі. К., 1986; Романенчук Б. Літературна Коломия. В кн.: Коломия й Коломийщина. Філадельфія, 1988; Єфремов С. Щоденники. 1923—1929. К., 1997; Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917— 1941 рр.). К., 1999. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІРЧАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
