ІНКОРПОРАЦІОНІЗМ, програма інкорпорації східних земель Польської держави. Передбачала безпосереднє приєднання (інкорпорацію, від лат. incorporatio — включення до складу) до відновленої 1918 Польс. д-ви укр., білорус. і литов. етнічних земель. Підтримувалася правими польс. угрупованнями. Р.Дмовський, який найбільш виразно формулював і послідовно обстоював І., хоч і не ратував за відновлення Польщі в межах кордонів 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), але домагався безумовного введення до її складу колиш. Ковенської, Віленської та Гродненської губ., а на пд. сх. не лише Східної Галичини, а й більшої ч. Волині й значної — Поділля. «Лінія Дмовського» (лип. 1917) сягала майже м. Овруч, а далі проходила рікоюУшиця до її впадіння в Дністер. Обговорення «карти Дмовського» на засіданнях (трав.— жовт. 1918) Польс. нац. к-ту в Парижі (Франція) виявило як прихильників, так і противників саме такого (інкорпораційного) розширення Польщі за рахунок сх. земель. На відміну від прихильників І., прихильники федераціонізму ратували за проведення польс. експансії на Сх. для створення там залежних від Польщі сусідніх д-в. Політика І. передбачала, зокрема, новий перерозподіл України між Польщею та білогвардійською Росією (див. Білий рух), виключаючи будь-яку можливість існування укр. державності. Незважаючи на розбіжності між І. і федераціонізмом, ці політ.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІНКОРПОРАЦІОНІЗМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
