ІЗЯСЛАВ ДАВИДОВИЧ (р. н. невід. — 06.03.1161) — князь черніг., київ.; четвертий син Давида Святославича. Підтримував Ізяслава Мстиславича у війні з Юрієм Долгоруким за київ. стіл (1148—51). Коли в битві між ними на Перепетовому полі південніше Києва в трав. 1151 загинув брат І.Д. — черніг. кн. Володимир Давидович (союзник Долгорукого), І.Д. вокняжився в Чернігові. По смерті Ізяслава Мстиславича (14 листоп. 1154) І.Д. на поч. 1155 посів київ. стіл, але вже 20 берез. віддав його Юрію Долгорукому, який мав більшу військ. силу, й повернувся до Чернігова. І.Д. помирився з Юрієм Долгоруким і одружив сина Гліба з його дочкою. Після кончини Юрія Долгорукого (15 трав. 1157) на заклик київ. віча І.Д. став князем київ., вимушено й не одразу поступившись Черніговом братові в перших Святославу Ольговичу. 1158 І.Д. воював з галицьким кн. Ярославом Володимировичем, відмовившись видати йому Івана Ростиславича Берладника. Наприкінці 1158 дядько І.Д. смоленський кн. Ростислав Мстиславич разом із волин. кн. Мстиславом Ізяславичем
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІЗЯСЛАВ ДАВИДОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
